Відповідь Києва Донецьку

Цього сезону донеччани втерли носа конкурентам із Києва в ігрових видах спорту, де впродовж багатьох років столиця тримала першість, — у футболі «Шахтар» залишив за спиною «Динамо», а в хокеї «Донбас» здолав «Сокіл». Запекле протистояння Донецька та Києва тривало і в баскетболі. І, на радість столиці, хоч тут київська команда взяла гору.

Напередодні

У попередні роки в баскетболі царювали інші команди зі столиці й Донецької області — «Київ» та «Азовмаш». Але в останні роки матеріальні можливості цих клубів зменшилися. І якщо маріупольцям — чемпіонам України 2010 року — вдалося завершити наступний регулярний чемпіонат на третій позиції, то «вовки» скотилися в самий низ турнірної таблиці. Натомість на провідні ролі, отримавши фінансові й кадрові вливання, вийшли «Будівельник» і «Донецьк».

На відміну від попередніх сезонів, фінальну серію чемпіонату України вирішили грати до чотирьох перемог. І її учасники виправдали сподівання вболівальників стосовно інтриги, використавши всі сім можливих поєдинків. Доля «золота» вирішувалася в останній день весни в донецькому Палаці спорту «Дружба» — оскільки «тигри» розташувалися вище в регулярному чемпіонаті.

Крім власне бажання стати чемпіонами, суперники мали додаткові стимули для перемоги. Господарям належало порадувати три тисячі своїх прихильників на трибунах, а гості прагнули зробити подарунок своєму іспанському наставникові Хосе Марії Беррокалю, котрому 30 травня виповнився 41 рік. До того ж донецька команда ніколи ще не вигравала баскетбольне «золото». У свою чергу, славетний «Будівельник», що свого часу був чемпіоном СРСР, у незалежній Україні шість разів ставав найкращим, але востаннє таке траплялося аж у 1997–му.

Вирішальний бій

Завершальна зустріч сезону цілком відповідала рівню сьомого матчу фіналу. Впродовж 40 хвилин гри лідерство вісім разів переходило від однієї команди до другої; ще п’ять разів встановлювалася рівновага.

На старті бика за роги взяв «Будівельник», повівши 9:2. Утім донецький легіон на чолі з сербським тренером Сашею Обрадовичем швидко оговтався і спочатку оперативно зрівняв рахунок (10:10), а незабаром забезпечив собі, здавалося б, комфортну перевагу в десять пунктів — 34:24.

Ще на початку четвертої 10–хвилинки «тигри» вели в п’ять очок. Але кияни нав’язали жорстку боротьбу, яка інколи переходила в грубість. У такій «рубці» міцнішими виявилися нерви в гостей. У вирішальні моменти сербські снайпери «Донецька» Саша Васильєвич і Бранко Цветкович «мазали» з–за триочкової лінії, натомість у киян Андрій Агафонов зробив підбирання й набрав два пункти з гри, а американець Деворік Спенсер — із лінії штрафних.

За 17 секунд до фінальної сирени на табло встановилися практично безнадійні для господарів цифри — 62:67. Символічно, що останні два бали в зустрічі у відриві заробив колишній донеччанин, а нині — гравець «Будки» Дмитро Забірченко.

Зрозуміло, що в таборі чемпіонів емоції били за край, тоді як серед переможених панував сумний настрій. Гості — «будівельники» — ніби реваншувалися за минулий сезон, коли у вирішальному матчі фінальної серії програли вдома «Азовмашу». Рік тому азовці, за чемпіонською традицією, зрізали сітку з кошика в Києві. Тепер кияни зробили це саме в обласному центрі Донеччини.

«Неможливо передати всі враження від такого фіналу. Але ми — чемпіони! І цим усе сказано», — радів киянин Денис Лукашов. «Матчі відбувалися в жорсткій боротьбі, ніхто не хотів здаватися. Та все ж не треба було доводити серію до сьомого матчу. Ми могли закінчити її на свою користь раніше», — жалкував донеччанин В’ячеслав Кравцов, колишній партнер Лукашова по БК «Київ».

На перших ролях — легіонери

Після матчу командам–призерам суперліги вручили медалі («бронзу», нагадаємо, вперше здобула івано–франківська «Говерла»). Лауреати сезону отримали індивідуальні призи.

Експерти визнали, що найкращий розігруючий захисник — Рамел Каррі («Азовмаш»), атакуючий захисник — Деррік Зіммерман («Говерла»), легкий форвард — Крістіан Бернс («Ферро»), важкий форвард — Ламейн Уїлсон («Будівельник»), центровий — В’ячеслав Кравцов («Донецьк»).

Трохи прикро, що в цій пересувній компанії легіонерів, яка сьогодні гастролює тут, а завтра — там, є лише один українець. Власне, і за регламентом у першості України на майданчику у складі кожної команди має перебувати принаймні один наш співвітчизник.

У двадцятці найкращих снайперів сезону — також лише один українець: Максим Балашов із «Дніпра–Азота» посів 14–те місце, набираючи в середньому по 13,3 очка.

ТАБЛО

Українська чоловіча суперліга. «Плей–оф». Фінал. «Донецьк» — «Будівельник» — 62:69 (20:20, 20:11, 15:19, 7:19; Едвардз (15), Кравцов, Васильєвич (по 9) — Спенсер (20), Морлі (15), Агафонов (9)).

Серія до чотирьох перемог — 3:4.

* * *

Найкращі за показниками (в середньому за матч)

Очки. Буртт («Дніпро») — 22,4; Флорес («Донецьк») — 16,7; Вашингтон («Одеса») — 16,4.

Передачі. Буртт — 5,5; Ебернеті («Галичина») — 5,1; Зіммерман («Говерла») — 4,9.

Підбирання. Фрейзер («Дніпро–Азот») — 10,9; Уїгінс («Галичина») — 9,3; Бернс («Ферро») — 7,8.

А ТИМ ЧАСОМ…

Днями в Києві побував Майк Фрателло, призначений у березні головним тренером збірної України. Американець відвідав шостий матч фінальної серії «Будівельник» — «Донецьк», в якому переглянув сімох кандидатів до національної команди. Фахівець ознайомився з можливостями проведення тренувальних зборів у Києві, відвідавши разом із президентом ФБУ Олександром Волковим спорткомплекс «Меридіан» та базу олімпійської підготовки «Святошин», узгодив організацію майбутньої роботи.

Також Фрателло зустрівся з українськими тренерами, які працюють у структурі національних збірних: Денисом Журавльовим, Віталієм Чернієм, Ігорем Яценком, Володимиром Брюховецьким, Володимиром Ковалем. Через брак часу головний тренер не зміг побувати в Южному, де 4 липня «синьо–жовті» почнуть перший навчально–тренувальний збір, але отримав усі необхідні відеоматеріали.

* * *

НБА. «Плей–оф». Фінал. «Маямі» — «Даллас» — 92:84 (Джеймс (24) — Новіцьки (27); серія до чотирьох перемог — 1:0).