Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Тісний «балетний зв’язок» між Японією й Україною триває вже не одне десятиліття. І якщо першими фактами на доказ цього були завжди успішні, з неодмінними аншлагами гастролі наших артистів до цієї країни, то сьогодні ця дружба трансформувалася у справжню творчу міграцію: чимало японських танцівників у різні часи навчалися в Київському хореографічному училищі, а в трупі Національної опери України вже багато років працюють Набухіро Терада та Шінобу Такіта. Концерт на підтримку Японії, яка долає наслідки березневої катастрофи, ініціювала саме пані Такіта. Спершу вечір «Шінобу Такіта та зірки балету» планувався як бенефіс артистки, але потім балерина вирішила, що цей концерт має бути благодійним. На її запрошення до Національної опери приїхали зірки балету з Росії, Німеччини, Японії, сама ж Шінобу станцювала головну партію в одноактному балеті «Панночка та хуліган».
А кількома днями раніше відомий у балетному світі продюсер Олексій Безсмертний у Німеччині проводив концерт «Балет допомагає Японії», участь у якому взяли кілька театрів Німеччини, Большого театру Росії, солісти балету Віденської опери, Національного балету Амстердаму, токійського City Ballet, Московського театру імені Станіславського та Немировича–Данченка... Україну в цьому міжнародному проекті, художнім керівником якого був гуру сучасного хореографічного мистецтва Володимир Малахов, представляли солісти балету Національної опери Катерина Кухар та Олександр Стоянов. «Ми скористалися можливістю просто й дієво висловити підтримку японському народові, — розповідає Олександр Стоянов. — Усі учасники концерту працювали без гонорарів, прибуток від продажу квитків пішов на допомогу постраждалим від стихійного лиха. У берлінському Admiralpalast на 1 800 глядацьких місць того вечора був справжній аншлаг».
«Про любов японців до класичного балету можна писати цілі соціологічні дослідження, — приєднується до розмови Катерина Кухар. — Японська публіка — це щось неймовірне. Після кожного спектаклю вишиковуються черги з охочих взяти автограф, просто подякувати, запросити в гості знову. І кожен намагається щось тобі подарувати — чай, солодощі, хустинки, національні сувеніри... Без перебільшення можна сказати, що до артистів балету там ставляться, як до якихось небожителів».
У Берліні Олександр Стоянов та Катерина Кухар виконали па–де–де з балету Пуні «Діана та Актеон».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>