Помаранчевий фініш сезону

Позавчорашній матч двох грандів у Сумах надовго запам’ятається місцевим мешканцям. Більшості, звісно, не самим футболом, а антуражем навколо нього. Ті ж, кому пощастило потрапити на стадіон «Ювілейний», сповна могли відчути себе щасливими. Хіба що трохи зіпсував картину дощ, який почався за три години до матчу й закінчився на перших його хвилинах. Але й це можна сприймати як додаткову барву до спогадів про фінал 20–го розіграшу Кубка України, виграний донецьким «Шахтарем».

Приїжджий колорит

Готуватися до приїзду гостей у Сумах почали заздалегідь. Уже за чотири дні до матчу міліція для чогось перейшла на посилений режим роботи, хоча фанати з’їхалися лише в день гри. По місту терміново ремонтували дороги й підправляли злітну смугу аеропорту. З летовищем було все нормально, а ось розритий асфальт вчасно залатати не встигли. Жодних позначок біля вибоїн не виставили, тому на водіїв чигали неприємні сюрпризи. Щоправда, й транспортних засобів у Сумах цього дня поменшало, бо міліція «постаралася» й перекрила для руху не лише центр, а й ледь не півміста.

Зайвий раз про важливий двобій нагадували білборди, хоча особливої потреби в рекламі не було — всі квитки розмели з неймовірною швидкістю. Чимало з них продали явно не через каси.

По місцевому радіо й на плакатах просив про підтримку сумчан «Шахтар». Київські «ультрас» позаліплювали цю рекламу наліпками з символікою власного клубу.

У день матчу прихильники обох команд, попри намагання міліції цього не допустити, таки перетиналися. Інколи «рандеву» виглядали доволі миролюбно, але кілька бійок таки спалахнули. Знайшлася робота для охоронців порядку (за зізнанням декого із них — викликаних чомусь аж із Вінницької області) і на стадіоні, де вони ретельно обшукували кожного візитера по кілька разів. Але, знову ж таки, бажаного ефекту це не дало — фаєри на трибунах запалювали фани обох кольорів.

Той, хто не потрапив на 28–тисячну арену, міг дивитися футбол на великому екрані на сумській площі Незалежності. Попри заборону продажу алкоголю в центрі міста, раз по раз потрапляли на очі нетверезі «ультрас», адже, як відомо, хто шукає — той знайде.

Подейкували, що до Сум вручати Кубок переможцям мав прилетіти Президент України. Але перед очима місцевої публіки Віктор Янукович так і не з’явився. У VIP–ложі компанію меру Геннадію Мінаєву й «губернатору» від «Регіонів» Юрію Чмирю склали віце–прем’єр–міністр Борис Колесников та колишній глава держави Леонід Кравчук. Разом із ними за склом сидів і президент «Шахтаря» Рінат Ахметов. А ось його колега з «Динамо» Ігор Суркіс розташувався серед простих смертних у ложі преси. Тут же сиділи заступник генерального директора «Шахтаря» Анатолій Попов та колишній міністр спорту Юрій Павленко з дітьми.

Закономірний тріумф

Сама гра вийшла доволі динамічною й захопливою. Спочатку команди помітно «розкачувалися», але потім пішов обмін небезпечними моментами. «Шахтар» переважно бив мимо, хоча «постріл» Едуардо Да Сильви пройшов дуже близько до цілі. «Динамо» відповіло ударами в площину воріт Олега Гусєва й Андрія Шевченка. До слова, сумська публіка найчастіше скандувала саме прізвище Гусєва — вихованця тутешнього футболу. А взагалі сумчани на центральних трибунах тримали своєрідний нейтралітет між фанатськими секторами, розташованими за воротами: протилежні території були пофарбовані, відповідно, в синій та помаранчевий кольори.

На полі поступово почала вимальовуватися перевага донеччан. Підопічні Юрія Сьоміна всіляко намагалися виграти бодай один трофей за сезон, але в другому таймі їм було все важче відповідати на гострі випади суперників. І ось Луїс Адріано, який упав у боротьбі з Євгеном Хачеріді, лежачи відкинув м’яч під удар Едуардо, і бразильський хорват крученим ударом крізь натовп гравців відправив снаряд у недосяжний для Олександра Шовковського нижній кут.

Шансів відігратися у «біло–синіх» було обмаль. Одного разу Олександр Мілевський після прострілу тезки Алієва, що вийшов на заміну, влучив у штангу. А ще одеський арбітр Віктор Швецов помилково зафіксував офсайд у Шевченка, якого «на побачення» з Андрієм П’ятовим вивів Айїла Юссуф. А вже за рахунку 2:0 рефері не призначив пенальті, коли Даріо Срна наступив на бутсу тому ж Юссуфу, що пішов уперед рятувати команду.

Другий же гол «гірники» забили в контратаці — скориставшись «ляпами» Горана Попова й Хачеріді, Адріано «розстріляв» СаШо. Перед цим у центрі поля просто «бразильський» пас п’ятою — у відрив на Алекса Тейшейру — видав хорват Даріо Срна.

На останніх хвилинах кілька разів спалахували сутички. Відчувши, що свого вже не віддадуть, капітан «гірників» Срна та Фернандіньйо по–знущальницьки брутально збивали Мілевського й Попова, на що суддя реагував «гірчичниками». А перед цим були два справедливі вилучення з обох боків. Другі жовті картки отримали Едуардо — за матюки й удар по м’ячу після свистка, Бетао — за зрив атаки.

Вечір великого футболу завершився яскравим феєрверком. «Гірники» святкували перемогу у заздалегідь заготовлених помаранчевих футболках із написом «Шахтер just double it» — обіграючи відоме рекламне гасло каламбуром на тему свого «золотого дубля» в сезоні 2010/11. Авжеж, цього року клуб, що відзначив 75–річний ювілей, довів свою вищість над принциповим столичним опонентом на всіх можливих напрямах.

СТАТИСТИКА

Кубок України. Фінал

«Динамо» — «Шахтар» — 0:2

Голи: Едуардо, 64; Л. Адріано, 87

«Динамо»: Шовковський, Д. Сильва (Бетао, 57), Хачеріді, Юссуф, Попов, Гусєв, Вукоєвич, Ярмоленко, Єременко (Алієв, 69), Мілевський, Шевченко

«Шахтар»: П’ятов, Срна, Кучер, Ракицький, Шевчук, Гюбшман, Фернандіньйо, Жадсон (Мхітарян, 80), Вілліан (Тейшейра, 77), Едуардо, Л. Адріано (Коста, 90+4)

Суддя — Швецов (Одеса)

Попередження: Бетао, 72; Попов, 82; Мілевський, 89; Юссуф, 90+3 — Едуардо, 70; Фернандіньйо, 90+1

Вилучення: Бетао, 85 — Едуардо, 76

Суми, стадіон «Ювілейний»,

27 800 глядачів

* * *

Це була третя поспіль «суха» перемога Донецька над Києвом у Кубку країни — в попередніх «стиках» підопічні Мірчі Луческу брали гору у пів– і чвертьфіналі.

Загалом «Шахтар» здобув свій сьомий Кубок України. У динамівців залишилося дев’ять кубкових звитяг.

В очних фіналах тепер рівновага — команди перемагали по три рази.

ПІСЛЯМОВА

Мірча Луческу,
головний тренер «Шахтаря»:

— Останній місяць я жив рахунком 0:3, із яким ми програли останній матч киянам, та з великим бажанням узяти реванш. І ми довели, що закономірно виграли чемпіонат і Кубок України.

Разом із «Динамо» на сумському стадіоні ми продемонстрували чудовий спектакль. У першому таймі обидві команди могли забити, а по перерві відзначитися вдалося «Шахтарю», після чого ми диктували на полі свої умови.

Хотів би подякувати й київським фанам, які аплодували нам, коли ми проходили повз їхні сектори.

Юрій Сьомін,
головний тренер «Динамо»:

— Матч тривав до пропущеного м’яча. Ми першими припустилися помилки, тому й програли. У другому таймі ми не збиралися віддавати ініціативу, але суперник змусив нас оборонятися. Вітаю «Шахтар» із заслуженою перемогою.

Даріо Срна,
капітан «Шахтаря»:

— Це наш рік! Команда показала якість, силу, характер і результат. Ми заслужено виграли трофеї, провівши чудовий сезон.

Олександр Шовковський,
капітан «Динамо»:

— Вітаю «Шахтар» із заслуженим успіхом. Ми не виконали завдання на сезон, але можу пообіцяти, що в наступному все буде інакше.