Незважаючи на шабаш радянської ідеології та несприятливу політичну кон’юнктуру, в Україні знаходяться ентузіасти, які дбають про пам’ять героїв і достойне вшанування їхньої спадщини. Альбом «Ніл Хасевич: Воїн. Митець. Легенда», що вийшов друком у луцькому видавництві «Терен», має стати окрасою книжкової полиці для людей, котрі цікавляться історією визвольних змагань, а також шанувальників образотворчого мистецтва.
Це найповніша та найякісніша збірка робіт Бей–Зота (прізвисько митця). До книги ввійшло близько 120 творів Хасевича — художника, який закінчив академію мистецтв у Варшаві, мав непогані перспективи в Європі, але вирішив присвятити себе боротьбі за Україну. (Торкаючись біографії, неможливо оминути вражаючий епізод... Коли Хасевич був у підлітковому віці, він із матір’ю потрапив у страшну аварію: коні здичавіли й понесли воза під колеса поїзда. У тій аварії загинула мати хлопця, а сам Ніл утратив ногу. На гроші, виплачені компенсацією, Хасевич і поїхав учитися до Варшави).
«Ідея книги виникла дуже просто, — розповів на презентації головний упорядник книги, Андрій Криштальський. — Почалося з жалю за тим, що роботи Хасевича перебувають у жахливому стані, вони розкидані: деякі твори надруковані у виданнях, інші в інтернеті — але якість їхня погана, іще частина зберігається в різних музеях, куди не завжди доходить відвідувач... Була образа, що митець такого рівня, один із кращих українських графіків першої половини ХХ століття, й далі перебуває в підпіллі. Адже він іще не вийшов зі схронів! Люди не бачать цих робіт, а тим більше не бачать їх у хорошій якості».
Серед творів, що ввійшли до альбому — плакати, карикатури, дереворити (гравюри із дерева), портрети, бофони (так звані облігації повстанців), проекти відзнак УПА тощо. «Коли я почав працювати над збіркою, то здавалося, що коли знайду 50 робіт, це вже буде добре. Проте виявилося, що чим більше шукаю, тим більше знаходилося людей, які теж живуть цією темою». Зокрема, чимало копій передав для книги науковець із Рівного Ігор Марчук (він уже написав біографічну книгу про Хасевича).
Найбільше вражають дереворити, а надто ті, котрі були зроблені Нілом у підпіллі. Дивує, як художник при обмежених можливостях спромігся вирізати на дереві такі тонкі зображення... «Мене вражає мистецька вартість цих творів, — зазначив на презентації відомий правозахисник, дисидент Василь Овсієнко. — Як можна було долотом чи якимсь примітивним різцем вирізати такі досконалі речі? Це дуже витончені роботи. Незважаючи на жахливі умови, умови підпілля, він спромігся працювати десять років (Хасевич загинув у 1952 році, застрелившись у криївці, яку оточили енкаведисти. — Авт.)». Пан Овсієнко висловив захоплення тим, що творчість Хасевича знайшла відображення в якісному альбомі. «Кажуть, що історія — не те, що було, а те, що збереглося. Ця книга — це вже обличчя нашої нації», — наголосив Овсієнко.
Іще один в’язень сумління, Євген Сверстюк, наголосив, що видання книги — це підтвердження істини, що «рукописи таки не горять». «Попри всі перешкоди, цей художник, який був приречений на загибель, і його приречена творчість — таки вціліли. Рукописи палять, а вони живі!»
Книгу видано тиражем у тисячу примірників. Приблизна роздрібна ціна — 130 гривень.
Найближчим часом видавництво «Терен» готується презентувати ще дві цікаві книги, пов’язані з визвольними змаганнями: спогади ветерана УПА Степана Семенюка «...І гинули першими» (91–річний дідусь досі займається публіцистикою та громадською роботою), а також путівник «Маршрути поколінь», у якому описуються знакові місця, пов’язані з історією УПА.