Формула «чорного» цукру

25.05.2011

В Україні може виникнути дефіцит цукру. Утiм сьогодні ймовірність чергової продовольчої кризи експерти оцінюють як 50х50, до того ж оцінки ситуації навіть серед профільних експертів дуже різняться — не кажучи вже про точку зору влади. Так, нещодавно Прем’єр–міністр Микола Азаров порахував наші солодкі запаси. «Залишки становлять 690 тис. тонн при максимальному середньомісячному споживанні 153 тис. тонн, — заявив очільник уряду. — Окрім того, у межах тарифної квоти в Україну завезуть 266 тис. тонн цукру–сирцю із тростини».

«Тільки на складах сільгосппідриємств є 200 тис. тонн цукру, — частково погоджується з урядовою математикою у розмові з «УМ» фінансовий аналітик Андрій Товстоп’ят. — Плюс залишки на цукрових заводах». Утiм цього, виявляється, мало. Потенційний дефіцит цукру в Україні — до початку сезону цукроваріння — становить 250—300 тис. тонн. Такі підрахунки зробив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. «Причому цей дефіцит залежатиме від обсягу внутрішнього споживання, який важко прогнозувати», — заперечив він упевнену заяву Прем’єра, хоча й визнає — покрити нестачу такої кількості солодкого продукту за рахунок імпорту цілком реально.

«У травні ми закупили за домовленістю із СОТ 260 тис. тонн сирцю, з якого виготовлять 95 тис. тонн цукру», — пояснює «УМ» керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. Утiм усі експерти наводять єдине, але вагоме застереження: «солодка ситуація» в Україні буде безпроблемною, якщо механізм розподілу квот, нарешті, зроблять прозорим. В іншому випадку — ринок може стати непрогнозованим.

«Квоти отримують тільки «свої» компанії, — продовжує Товстоп’ят. — «Китів» цього бізнесу, які формували цей ринок ще вчора, сьогодні ми не бачимо». «Із чотирьох компаній, які отримали право завозити до України сирець, дві взагалі не мають потужностей для його переробки, — уточнює Марія Колесник. — Ймовірно, їм доведеться укладати угоди зі структурами, які й перероблятимуть імпортну сировину». За таких умов може спрацювати як оптимістичний сценарій, так і песимістичний. Перший: непрозорість у формуванні квот відіб’ється тільки на заробітку тих чи інших структур, але не на кишені споживача. Другий: підконтрольні чиновникам фірми «завалять» імпорт, спричинять дефіцит — з усіма можливими наслідками. Перший з яких — зростання ціни.

До речі, корупційний розподіл Україною цукрових квот став предметом обговорення 61–ї офіційної сесії Аграрного комітету СОТ, яка відбулася наприкінці березня 2011 року. Але й після такого тривожного дзвінка у Мінекономіки не тільки не привели процес у відповідність до регламентних норм, а й зробили процес ще «чорнішим». «Вони змінили умови подання заявок, — пояснює Колесник. — Відтепер фірмам–імпортерам треба мати зв’язок iз Держрезервом». За твердженням ЗМІ, левову частку квот отримало підприємство, яке контролює народний депутат–«регіонал». А за маловідомими компаніями, тими самими, які, за твердженнями експерта агенції «ААА», не мають можливостей для переробки солодкої сировини, стоять так звані «гречані ділки». І таким чином отримали непогану преференцію: 2% пільгової митної ставки замість традиційних 50%.

Можна сподіватися, що кошти підуть в цю саму кишеню. А пересічні українці, готуючись до сезону консервації, гадатимуть — «врятуємося від подорожчання чи знову влипнемо?».

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>