Крос до перемоги

Удруге в Каннах Україна має підстави дістати з забутої скрині свою національну гордість і піднести її, як прапор. Короткий метр — це наш жанр, вочевидь. Цьогоріч переможницею в конкурсі короткометражок, стала 15–хвилинна стрічка «Крос» Марини Вроди. А у 2005 році український режисер Ігор Стрембіцький здобув каннську перемогу за короткометражку «Подорожні».

Марину Вроду вже встиг привітати Президент Віктор Янукович.

Молода режисерка вчора прокинулася знаменитістю, принаймні українською знаменитістю. Про неї мало відомо навіть «ерудованому» інтернету. Ми знаємо про Марину, що вона закінчила факультет кінематографії Національного університету ім.Карпенка–Карого, її дипломна робота — короткометражка «Клятва» — була показана на кінофестивалі «Молодість». Список творчого доробку короткий: стрічки «Дощ», «Сімейний портрет», «Прости». Далі — буде, адже Марині Вроді всього 29 років.

Щодо стрічки–лідера у своїй «ваговій категорії», то «Крос» Врода зняла, задіявши мінімальний бюджет — 3,5 тисячі євро — за допомоги французької асоціації «Сінема–93». Як розповів «Німецькій хвилі» один iз керівників згаданої асоціації П’єр Да Сільва, французький внесок у «Крос» мав фінансово–технічний характер. «Зйомки було здійснено в Україні, а монтаж — у студіях та лабораторіях нашої асоціації. У нас є відповідні фонди для підтримки цікавих творчих проб. А саме такою мені видається фільм Марини Вроди — це свіже, нове, оригінальне», — розповідає П’єр Да Сільва.

«Крос» — це вдала добірка простих і складних водночас метафор. Школярі біжать крос із перешкодами, через ліс. А навколо вирує життя, в якому всі кудись біжать і щось важливе проминають. Настроєва лінія фільму саме така — ми чогось не встигаємо побачити в житті, тому що біжимо і не вміємо сконцентрувати погляд на, можливо, голов­ному. Нехитрий, здається, сюжет. А втім саме він з–поміж дев’яти конкурсантів привернув увагу журі. Нагадаємо також, що за право потрапити в цю конкурсну програму Каннського кінофестивалю боролися понад півтори тисячі короткометражок.