Першою в молодесенькому саду «вибухнула» ніжно–рожевим цвітом сакура. І хоча у Святому Письмі нічого не сказано про це культове для японців дерево, сім його саджанців уже міцно вхопилися корінням за маріямпільську площу Святої Марії. Їхній тут присутності є принаймні два пояснення. По–перше, у Країні Схiдного Сонця існує один із семи дотепер відомих у світі біблійних садів, в якому сакура — на традиційно почесному місці. По–друге, деревця японської вишні, вирощені на Закарпатті, мають впливового патрона — їх маріямпільцям подарував очільник МНС Віктор Балога. Зрештою, Іван Франко у своїй відомій поемі «Мойсей» до «гурту» біблійних рослин — кедра, пальми, троянди та дуба — долучив і зовсім невідому на батьківщині Ісуса Христа березу, про яку в Святому Письмі,звісно ж, нічого не згадується.
Селяни — попереду професорів
В історії з українським біблійним садом спершу було слово. І було воно конкурентним. Майже одночасно учені–ботаніки двох західноукраїнських національних університетів — Чернівецького імені Юрія Федьковича та Прикарпатського імені Василя Стефаника — оголосили про намір на своїх територіях уперше в нашій державі закласти сад із дерев і кущів, згаданих у Біблії. Буковинці навіть вирвалися на крок уперед, видавши торік книгу «Рослини Святого письма» з описом 75 назв біблійної флори та 106 видів її сучасних рослин–нащадків.
Чи то лаври Гетсиманського саду і Біблійного ландшафтного заказника «Неот Кдумім» в Ізраїлі не давали спокою, чи щось інше підштовхнуло до цікавої ідеї, та професори двох сусідніх областей не на жарт взялися боротися за біблійну пальму першості в Україні. При цьому несподівано для себе проґавили зовсім не очікуваних маріямпільців. Поки маститі науковці один поперед одного помпезно презентували власні проекти, в невеликому наддністрянському містечку з населенням лише близько тисячі осіб взялися за лопати.
Щоправда, і у наддністрянців знайшовся свій достойний учений муж — їхній земляк, професор Івано–Франківського національного медичного університету Володимир Боцюрко, котрий створив і незмінно очолює комітет із відродження села Маріямпіль, яке за старі заслуги ще називають містечком. «Коли я був у Гетсиманському саду в Ізраїлі, то мені пояснили, що подібні ботанічні об’єкти можуть бути лише в місцях, що згадуються у Святому Письмі, або пов’язані з іменами біблійних персонажів, — розповідає Володимир Іванович. — Містечко, де я народився, — єдиний у світі населений пункт, з якого не тільки походить чудотворна ікона Пречистої Діви Марії, але й названий на її честь. У ньому збереглася найбільша в Європі площа Святої Марії з двома культовими спорудами — діючим храмом Воздвиження Чесного Хреста та будівлею колишнього монастиря капуцинів. Я консультувався з теологами, і вони погодилися, що для біблійного саду Маріямпіль — ідеальне місце, якого в Україні годі й шукати. Тому ми без зайвого галасу взялися втілювати цей благородний намір у життя».
Зi світу — по саджанцю
Розпочали з кедра, пам’ятаючи напередодні Великодня, що Ісуса розп’яли на хресті, зробленому саме з цього дерева, хоча воно, ясна річ, ні в чому не винне в стражданнях Сина Божого, якого відправили на мученицьку смерть іудейські первосвященики . І не забули маріямпільці, за прикладом мудрого Соломона, легендарного правителя Іудейського царства, для вдалого початку запросити шанованого й легкого на руку чоловіка. Довго шукати не довелося — голова Івано–Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк свого часу виростив найбільший у краю фруктовий сад. «Губернатор» без вагань дав згоду. Більше того, він запропонував садити кедри не «шеренгою», як планувалося, а у вигляді хреста. Його, зауважив, буде добре видно з неба, коли підростуть дерева, позаяк літаки, заходячи на посадку на Івано–Франківське летовище, починають знижуватися якраз над цією територією.
Отже, 4 квітня Михайло Вишиванюк із саджанцем кедра і лопатою в руках «благословив» закладку біблійного саду. У чистий четвер (цього дня майже дві тисячі років тому Ісус Христос перебував з учнями в Гетсиманському саду перед страсною п’ятницею) ієрархи УГКЦ, УПЦ Київського патріархату та Римо–Католицької церкви посадили в Маріямполі два ряди тису ягідного. Перед Великоднем «сакральна» місцина ще поповнилася вербами, мигдалем, фіговим деревом, ялівцем, який замінив кипарис, кленами, буками. Доглядає за ними, осягаючи ази садівничої справи, місцевий селянин Іван Канюка.
Із 30 представників біблійної флори, пристосованих до кліматичних умов Галичини, на площі Святої Марії до кінця нинішнього року ростиме щонайменше 20. Деякі прибудуть із далеких країв. Поляки з Вроцлава обіцяють привезти платани й райські яблука, а представники Нікітського, що в Криму, ботанічного саду — оливкове дерево.
Одночасно з вирощуванням біблійних рослин маріямпільці впорядковуватимуть площу Святої Марії: вимостять бруківкою центральну алею та суміжні доріжки, встановлять декоративні ліхтарі й лавки. Епіцентром саду стане п’ятиметрової висоти фігура Богоматері з дитятком, встановлена посеред клумби з білих лілій, про які Ісус Христос говорив, що вони вдягнені гарніше, ніж Соломон у всій своїй величі. Це вже буде третя в містечку статуя найвідомішої у світі жінки. «Ми хочемо, аби сюди приїжджало якомога більше закоханих, які збираються брати шлюб, і саме в біблійному саду просили благословення в Матері Божої, — ділиться амбітними планами Володимир Боцюрко. — Цей ритуал добре вписується в проект «Нова українська родина», реалізувати який ми пропонуємо почати з Маріямполя. Крім того, всі українські жінки з ім’ям Марія мають знати, що на Прикарпатті є містечко їхньої святої покровительки, куди завжди можна приїхати й поспілкуватися. Такі зустрічі вже відбуваються, хоча ще не набули широкого розголосу».
За прихильності Папи Римського
Духовна аура віддавна щільно огортала Маріямпіль передусім завдяки присутності в містечку з кінця ХVІІ століття чудотворної ікони «Рицарської Богоматері». Щоправда, по завершенні Другої світової війни польська громада, рятуючи святиню від войовничих сталінських атеїстів, перевезла її спершу в Глубчицький костел, а потім — до Вроцлава. Образ Богоматері помістили у новозбудованому 13–верхому костелі на П’яску. Ікону переносили туди чотири єпископи, серед яких був і майбутній Папа Римський, недавно визнаний блаженним, а тоді — архієпископ Краківський Кароль Войтила. 10 вересня 1989 року після спеціального дозволу Івана Павла ІІ образ Найсвятішої Діви Марії був урочисто коронований у Вроцлаві. Його майстерно виконана копія нині знаходиться в бічному престолі маріямпільського храму Воздвиження Чесного Хреста.
Прихильність Папи Римського зіграла визначну роль у новітній історії містечка, передусім у налагодженні взаємин iз польськими громадськими організаціями. За їх успішне зміцнення Іван Павло ІІ у 2001 році подарував Маріямполю бронзову скульптуру — відзнаку з особистим письмовим підтвердженням. Окрім того, понтифік благословив спорудження унікальної ротонди на крутому маріямпільському березі Дністра. Нині тут, біля історичних руїн місцевого замку, закінчується будівництво підземної частини величної споруди. Ротонда в завершеному вигляді та зміцнілий біблійний сад у недалекому майбутньому, очевидно, як магнітом притягуватимуть сюди туристів з усіх куточків України та зарубіжжя.