Питання, як зародилося життя на Землі, залишається одним із найважливіших і найважчих для сучасної науки. Однією з найбільш популярних наразі є теорія про його позаземне походження. На думку прихильників цієї версії, життя або було занесене на нашу планету з космосу, або зародилося на Землі завдяки метеоритам, які «транспортували» звідти необхідні хімічні елементи та навіть необхідні для біологічної форми життя амінокислоти. Принаймні останні дослідження, як запевняють науковці, однозначно довели: ці будівельні цеглинки життя можуть формуватися будь–де в космосі.
Породжені «штопором»
Амінокислоти — це молекули у вигляді коркотяга. Вони поділяються на два види: один має форму штопора, який треба повертати у звичному для нас напрямку, а другий — у зворотному, ніби для шульги. Як пише спеціалізоване видання «Астрофізичний журнал» (Astrophysical Journal Letters), усі форми життя на Землі використовують саме цей, «лівосторонній», варіант амінокислот.
Ще експеримент 1952 року, який неабияк збурив наукове середовище, показав, як іскра над сумішшю найважливіших для життя хімічних елементів викликає формування амінокислот — обох типів в однаковій кількості. Версію про те, що амінокислоти були занесені на Землю метеоритами, які, у свою чергу, утворилися з уламків астероїдів або комет, науковці намагалися перевірити неодноразово. Але тільки нещодавно було встановлено, що на метеоритах справді залишається надлишок «лівосторонніх» амінокислот – тих, які сформували життя на нашій планеті. Такі результати отримала група вчених під керівництвом астробіолога НАСА Деніела Глейвіна, яка ретельно дослідила різні форми метеоритів. Залишалося тільки з’ясувати, чому в космосі формується переважно саме така форма амінокислот.
І на це запитання відповідь було знайдено. Ще одна група американських науковців провела простий експеримент, використавши для дослідів звичайний лід, тобто воду з домішками в ній молекул метанолу та аміаку — головних інгредієнтів для виробництва амінокислот. Лід опромінювали ультрафіолетовим світлом особливого типу. Світловий промінь є поляризованим: коливається в напрямку вгору–вниз або ліворуч–праворуч. Людське око не вловлює цих коливань, хоча може відчути ефект так званих поляризаційних сонцезахисних окулярів, які блокують відрефлектоване світло ліво–правої поляризації.
Світло, яке використали дослідники, належить до так званої кругової поляризації — його коливання йдуть по спіралі, яка, знову ж таки, нагадує штопор. Саме такий тип світла випромінюють «новонароджені» зірки на стадії формування. «Спірально» коливається і світло, що проходить крізь космічні згустки пилу, які піддаються впливу магнітних полів. А саме такою є переважна частина космосу. Експерименти показали, що світло кругової поляризації формує як «ліві», так і «праві» амінокислоти, але з кількісною перевагою перших. Виходячи з цього, доктор Глейвін та його колеги прийшли до висновку, що перший поштовх до зародження життя на Землі дали саме «ліві» амінокислоти, принесені метеоритами.
Життєдайний «душ» із космосу
Теорією позаземних джерел життя на нашій планеті займаються вчені з різних країн світу. Додатковим аргументом на її користь став чотирикілограмовий метеорит, знайдений в Антарктиді 1995 року. Хімічний аналіз показав, що він багатий на вміст аміаку в газовій формі, молекула якого, як відомо, містить азот — базовий елемент протеїнів та ДНК, що є основою життя. Попередні дослідження іншого відомого метеорита, який впав на Австралію 1969 року, дали такий самий результат. «Метеоритний «душ» обдарував Землю сприятливою сумішшю компонентів для зародження життя», — заявила одна з дослідників антарктичної знахідки, професор університету штату Арізона Сандра Піццарелло. Вчені вважають, що саме метеоритний дощ на ранніх стадіях існування нашої планети постачив її елементами, яких бракувало для зародження життя, передусім, азотом.
Залишається запитання, який саме збіг чинників спричинив зародження життя на Землі. Професор Піццарелло висуває гіпотезу, що його спричинила реакція матеріалів iз космосу із земними елементами, передусім вулканічним попелом. Але ця гіпотеза ще вимагає наукового підтвердження.
Небесні водорості
Астробіолог Річард Гувер, який працює в центрі польотів НАСА у штаті Алабама, стверджує, що знайшов сліди позаземного життя на метеориті. У своїй статті в науковому часописі «Журнал космології» Гувер пояснює, що зробив такий висновок після того, як виявив на поверхні досліджених метеоритів закам’янілі рештки позаземних бактерій, схожих на мікроскопічні водорості типу земних ціанобактерій. Ці закам’янілі ниточки дуже нагадують гігантські бактерії Titanospirillum velox, які були відібрані для аналізів в Іспанії.
Упродовж десяти років учений збирав докази існування позаземного життя на метеоритах під час експедицій до Сибіру, Антарктиди та на Аляску. Закам’янілі утворення, схожі на бактерії, він виявив на поверхні трьох метеоритів, які на цей час вважаються найстарішими з усіх знайдених на Землі. Річард Гувер наголошує, що після відповідних досліджень він встановив: ці закам’янілості не були нанесені на поверхню метеоритів уже після їх падіння на поверхню Землі. Це відкриття може стати однією з найбільших сенсацій у сучасній науці, але його ще треба довести. За словами головного редактора «Журналу космології» Руді Шилда, редакція розіслала статтю Гувера п’яти тисячам відомих фахівців у цій галузі з проханням її проаналізувати й надати свої висновки.