Сьогодні, коли світ щойно відсвяткував 59-ту річницю позбавлення людства від фашистської нечисті, в самому центрі цивілізованої і освіченої Європи, в незалежній державі Україна відроджується фашизм — ідеологія та практика політичного бандитизму, терору, репресій, безжальних каральних акцій, справжнього геноциду щодо власних громадян, ідеться у спільній заяві блоку «Наша Україна» та «Блоку Юлії Тимошенко» .
Парламентарії так і не змогли вибрати проект політреформи для подальшої «імплементації». Як розповів прес-секретар Володимира Литвина Ігор Сторожук, новий проект буде базуватися на трьох уже зареєстрованих: 4105, який «завалили» у квітні, 4180, який передбачає вибори Президента у парламенті цього року, і 3207-1 — так званий проект Мороза—Мусіяки—Матвієнка. Після того як робоча група напрацює новий проект, його доведеться попередньо схвалити на цій сесії, а на наступній, за сприятливих «розкладів», — прийняти остаточно.
Керівник Бюро національної безпеки Польщі Марек Сівець — перший польський високопосадовець, який позавчора з коротким візитом відвідав Київ після вступу РП у Євросоюз. На зустрічах з головою Адміністрації Президента Віктором Медведчуком (він разом iз Сівцем очолює консультативний комітет при президентах України та Польщі) та з самим Леонідом Кучмою йшлося здебільшого про «іракські справи». Схвально поставившись до можливості поповнення українського контингенту в Іраку, керівник Бюро нацбезпеки Польщі висловив думку, що виведення українсько-польського контингенту можливе тільки тоді, коли владу в країні буде передано іракцям. «Ми не виведемо війська під загрозою терактів», — таким бадьорим був лейтмотив прес-конференції п.Сівця в амбасаді Польщі.
Перше судове засідання, яке мало б відбутися вчора за позовом Марії Самбур та Валерія Воротніка до «Української правди», відкладене. Як повідомили «УМ» в «Українській правді», позивачі наплутали з адресою видання та некоректно вказали особу відповідача у позовній заяві — неіснуючу де-юре структуру — «Редакція інтернет-видання «Українська правда».
Днями Микола Мельниченко у компанії свого приятеля по політичному притулку Олександра Єльяшкевича оприлюднив у США нові плівки. Вони стосуються «справи Лазаренка» і мали б пролунати у суді над екс-Прем'єром. Власне, на плівках, розшифровки яких подає «Українська правда», головним героєм є не Павло Іванович, а Семен Могилевич — людина, яку ФБР вважає впливовим мафіозі й ось уже кілька років безуспішно намагається знайти. Виявляється, що з «Сьомою» (одне з псевдо Могилевича) мали контакти колишній голова СБУ Леонід Деркач і, через нього, Леонід Кучма. В одній із оприлюднених розмов між цими двома панами «голос, схожий на голос Президента», кидає фразу: «Ну так він (Могилевич. — Авт.) хоче, щоб я одну справу зробив?». З розмови Кучми з Ігорем Смєшком (тоді — керівником контррозвідки) також випливає, що «організація Могилевича працює повністю під покриттям СБУ». Лазаренко на плівках згадується в одному фрагменті — Могилевич мав «вирішити питання» із Дидятківським, що проходив у справі екс-Прем'єра свідком (він так і не з'явився на суд). Окрім того, із нових плівок Мельниченка випливає, що померлого депутата Миколу Агафонова, який проходив співучасником по справі Лазаренка, було позбавлено депутатської недоторканності на замовлення Леоніда Кучми.
Судові позови до «України молодої» зроблені наче під копірку з тих позовів, за якими вчора мусили початися слухання у Печерському суді щодо «Української правди». Проти «УМ», як і проти найпопулярнішого в державі інтернет-видання, виступають особи, яких пов'язують з СДПУ(о), — Марія Самбур та Валерій Воротнік. Так само, як і колеги з «Української правди», ми переконані, що ці двоє, об'єднані в буцімто правозахисну організацію «Центр кризової журналістики», насправді є знаряддям боротьби з вільною пресою «кризового менеджера» Президента Кучми, керівника його Адміністрації Віктора Медведчука.
