Травневі вихідні, розтягнуті майже на два тижні, щороку «тішать» лікарів великою кількістю невідкладних хворих. Загострення виразки шлунка, шлункові кровотечі, кишкова непрохідність, гостре запалення жовчного міхура — неповний перелік станів, які часто виникають після щедрого застілля та зловживання алкоголем. Утім найважчі «святкові» пацієнти — це ті, в кого виникло омертвіння тканин підшлункової залози. Некроз розвивається так стрімко і лікується так важко, що більшість пацієнтів не вдається врятувати. Тому якщо людина відчула нудоту, блювоту, здуття живота, жар і сильний біль у животі (переважно в лівому підребер’ї, але може віддавати в ліву руку, лопатку і навіть у поперек), треба терміново викликати карету швидкої допомоги.
Вікна відкривали в операційній — такий сморід стояв
Степану Онищенку стало зле після обіду. Спочатку розболівся живіт, а потім різко підскочила температура. 55–річний чоловік зізнається, що справді злякався за своє здоров’я і набрав номер «швидкої». Із підозрою на апендицит його госпіталізували до лікарні, яка працює в режимі екстреної допомоги.
Степана Олексійовича поклали у відділення другої хірургії. Після детального обстеження лікарі поставили діагноз — панкреонекроз, тобто омертвіння тканин голiвки підшлункової залози. Хворому призначили посилену терапію, почали ставити крапельниці, але температура не спадала. Зробивши ультразвукове дослідження, виявили в жовчному міхурі камінець. І терміново призначили операцію.
«Операція важка, дві години тривала. Лікарі розповідали, як «відкрили» брюшину, то побачили страшну картину — некроз підшлункової. У таких випадках із сотні хворих виживає тільки кілька людей. Після того, як почистили, вікна відкривали в операційній — такий сморід стояв», — розповiдає «Україні молодій» Степан Онищенко. За його словами, після операції чотири дні довелося ходити з катетером, через який від підшлункової виходили омертвілі тканини. І лише коли чоловік прийняв курс сильних антибіотиків, температура стабілізувалася. Нині пацієнт іде на поправку й радіє, що лікарі незабаром обіцяють зняти шви.
«Казали, що зніматимуть у три етапи. Ще чотири дні стоятиме дренаж, а коли все заживе, і додому можна», — усміхається чоловік.
«А мене вже завтра виписують», — приєднується до нашої розмови сусід Онищенка по палаті — 42–річний Анатолій Хоменко, якому черкаські лікарі буквально врятували життя. В історії його хвороби (а чоловік теж потрапив у хірургічне відділення з панкреонекрозом) усе почалося по–іншому, з болiв у правому боку. Наступного дня пожовтіли білки очей, а потім жовтим стало й усе тіло. Коли медики обстежили Анатолія Івановича, то виявили цілий букет болячок: гастрит, холецистит, виразку і панкреатит... Білірубін у крові зашкалював до 96. Анатолія Івановича тиждень лікували, а потiм видалили жовчний із камінцями. Та через кілька днів пацієнтові несподівано стало погано — почалася блювота, а у шлунку відкрилася кровотеча. Лікарі переливали йому кров, промивали шлунок, кілька разів на день робили аналізи, навіть після роботи телефонували у відділення та цікавилися самопочуттям важкого хворого. Анатолій Іванович дуже вдячний черкаським медикам за порятунок.
Не пий одеколон — під ніж потрапиш
Підшлункова залоза в людини розташована поперек живота від лівого й до правого боку, за шлунком. Вона виробляє гормони внутрішньої та зовнішньої секреції. А ферменти підшлункового соку перетравлюють білки, вуглеводи і жири, які надходять із їжею. Протоки з жовчного та підшлункової відкриваються в одне «озерце». Туди за добу виходить до півтора літра загальної рідини, яка тече в дванадцятипалу кишку й перетравлює їжу.
Завідуючий відділенням другої хірургії Микола Карась наголошує: підшлункова залоза може постраждати через вірус, недостатнє кровопостачання. Але часто причиною захворювання стає саме механічна перепона, яка причаїлася на виході з протоку підшлункової залози та жовчного міхура — набряк, камінь чи пухлина. Через це жовч може розходитися по всьому організму, від чого жовтіють очі, шкіра. А підшлунковий сік, який також не може відійти у кишечник, накопичується у підшлунковій залозі та «роз’їдає» її стінки зсередини. Саме тоді наступає некроз — омертвіння тканин.
Серед причин некрозу підшлункової залози Микола Карась називає зловживання спиртним, неправильне харчування, особливо захоплення жирною їжею. Він наголошує, що після перенесеного панкреонекрозу підшлункової залози важливо дотримуватися суворої дієти. Надавати перевагу молочно–рослинній їжі. Прийом їжі треба розділити на чотири рази і в жодному разі не переїдати. Вечеряти не пізніше 18–ї години. За день обов’язково випивати склянку лужної води. А про копчене, гірке та смажене треба забути. Протипоказані алкоголь, бульйони, окрім рибних. М’ясні страви слiд готувати на пару чи відварювати. І такими порадами, зазначає Микола Карась, не варто легковажити.
«Ми колись врятували 35–річну жінку з тотальним панкреонекрозом. А після операції вона вдома випила півфужера шампанського, виник повторний некроз підшлункової. Жінка померла», — пригадує пан Микола. За його словами, у таких випадках підшлунковий сік перетравлює навіть стінки кишечнику та печінку. Лікар пригадує, як у часи СРСР, коли в державі був «сухий закон» і люди кинулися пити все, що горіло — одеколони, денатурати та сурогати алкоголю, — лише за один місяць йому довелося прооперувати 17 осіб із панкреонекрозом. Із них тільки десять пацієнтів вижили.
«Я не знаю, що страшніше: рак чи некроз підшлункової залози. Це надзвичайно тяжка хвороба», — підсумовує Микола Карась.