«Живий» пам’ятник генію

Днями на околиці села Михайлики Шишацького району старшокласники місцевої школи та активісти полтавської асоціації «Громадянське суспільство» посадили 47 дубків. Адже саме стільки літ земного буття було відміряно геніальному поету Тарасовi Шевченку. Готуючись до визначного ювілею — 200–річчя від дня його народження, — у Михайликах вирішили започаткувати Шевченкову діброву. Крім дубків, ентузіасти висадили й кущі досить рідкісних для цього краю рослин, які стануть своєрідною «облямівкою» діброви. Як повідомив власкору «УМ» один з організаторів згаданого дійства, тамтешній сільський голова Михайло Михайлик, невдовзі тут встановлять пам’ятний знак з умовним «паспортом» діброви. Вона, до речі, розташована посеред десятигектарного дендропарку, який зараз активно оновлюють і впорядковують.

Поява «живого» пам’ятника Шевченку в Михайликах зовсім не випадкова. В 1845 році неподалік від цієї місцини мандрував український геній, зупинявся у селі Перевіз (тепер — Великий Перевіз того ж таки Шишацького району). «Ми добре розуміємо, що посаджені сьогодні дубки ще не скоро зашумлять розлогими кронами, бо ж ці дерева ростуть досить повільно, — сказала «УМ» дев’ятикласниця Юлія Шкуратько. — Та Шевченка ж так само шануватимуть в Україні й через 200 наступних років. А ця діброва зробить його ближчим для всіх нас. І село стане ще ріднішим».

Після «робочої» частини акції гості з Полтави відвідали Михайликівську школу, де голова асоціації «Громадянське суспільство» Володимир Степанюк передав для бібліотеки добірку літератури, а правозахисниця Зоя Коваленко — вишитий власноруч рушник із портретом Шевченка та його безсмертними словами.