Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
До 150–річчя смерті та перепоховання великого Кобзаря стартувала акція «Проща до Тараса». Це похід–проща за історичним маршрутом перевезення тіла Тараса Шевченка з Петербурга до Канева. Похід, розпочатий 8 травня, завершиться у день перепоховання поета на Чернечій горі, 22 травня, символічним дійством — покладанням на могилу Шевченка вінка, що його паломники провезуть упродовж усього маршруту. Організатори — Рух добровольців «Простір свободи» і «Спілка звукорежисерів України» за підтримки посольства України в Росії та мерії Канева. У рамках проекту відбудуться концерти пам’яті Кобзаря та живі презентації концертної програми гурту «Сад» «Доле, де ти?!» на вірші Тараса Шевченка.
«УМ» зустрілася з координатором проекту — менеджером гурту «Сад» Вячеславом Ільїним.
— Ми домовилися про живі презентації програми «Доле, де ти?!» у знакових місцях: 11 травня — у приміщенні Академії мистецтв Росії в Санкт–Петербурзі, 12 травня — у Національному центрі України в Москві, 18–го — у парку ім. Шевченка в Києві, 21 травня — у Каневі біля підніжжя Чернечої гори, — розповідає В’ячеслав. — Мені здається, що важлива складова «Прощі до Тараса» полягає у духовному очищенні, співчутті, самопожертві, що й було, зрештою, основою життя цього великого поета.
— Якщо подумки повернутися в минуле на 150 років, що ми там побачимо?
— Як відомо, серце поета зупинилося 10 березня 1861 року в Санкт–Петербурзі. Спочатку він був похований на Смоленському кладовищі, але, беручи до уваги волю Тараса Шевченка, зокрема і його вірш «Заповіт», через два місяці, 8 травня 1861–го, домовина з його тілом була піднята і з почестями перевезена в Москву, у храм Святого Тихона, а потім через Тулу, Орел, Севськ, Глухів, Кролевець, Козелець, Ніжин — доставлена у Київ, до Церкви Різдва Христового. Сюди, як відомо, прийшли прощатися з ним тисячі киян. Далі пароплавом прах поета доправили до Канева.
— План–календар заходів є доволі насиченим.
— Так. 8 травня відбулася панахида у храмі на Смоленському цвинтарі у Петербурзі. Із 13 до 17 травня відбуватимуться зустрічі груп паломників з України в Орлі, Глухові, Кролевці, Батурині, Ніжині, тобто саме в тих місцях і в ті дні, які точно відповідають історичному графіку перевезення праху поета 150 років тому. 18 травня відбудеться жива презентація нашої концертної програми «Доле, де ти?!» в парку імені Тараса Шевченка у Києві. Наступного дня відбудеться панахида за поетом у храмі Різдва на київському Подолі, піша хода до місця на Дніпрі, звідки колись переносили прах на пароплав, який рушав до Канева. За нашими планами, 21 травня в Успенському соборі Канева має відбутися панахида та піша хода до могили поета, урочисте покладання вінка, який паломники провезуть iз собою по всьому маршруту. Також там планується концерт пам’яті Кобзаря та виступи представників творчої інтелігенції, зокрема, Оксани Забужко із доповіддю «Мій Шевченко».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>