У Львові тисячі людей попрощалися з Іриною Фаріон, фото
Тисячі людей з різних міст віддали останню шану громадській діячці та мовознавиці Ірині Фаріон під час церемонії прощання та чину похорону у Львові 22 липня. >>
«Він був провідником моральності, культури, шляхетності в театрі», — так згадують про Бориса Романицького актори заснованого ним Львівського національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької. Видатний театральний діяч прожив 97 років, 75 із яких були віддані роботі на сцені. Про це оповідає виставка «Учень. Учитель. Учні», що триває у столичному меморіальному Музеї Марії Заньковецької до середини травня (до слова, 30 березня театрали святкували 120–річчя з дня його народження).
Назва цієї виставки відображає діалектику буття непересічної людини. Учень корифеїв українського театру — Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського, з якими він грав на одній сцені, — Борис Романицький на все життя засвоїв їхні уроки не лише фахової майстерності, а й акторської підтримки, ставлення до театру як до святині. У цих традиціях він виховував кілька поколінь «заньківчан».
Яскравий творчий портрет митця змальовують світлини, програмки вистав, листи, театральний реквізит, узяті з фондів Музею театрального, музичного і кіномистецтва України. Завдяки цим документам можемо уявити, яким був Борис Васильович у зіграних ним ролях. На одному з портретів бачимо спопеляючий погляд Яреми з шевченківських «Гайдамаків». Далі: Хлєстаков — саме втілення лукавства, правдолюбець Отелло — у цьому образі Романицький створив не стереотипного ревнивого мавра, а вірного обов’язку полководця...
Розділи виставки висвітлюють київський, запорізький, львівський періоди життя театру ім. Заньковецької, колектив якого 1922 року очолив Борис Романицький. На світлинах бачимо сцени з вистав 1920—30–х років: це були переважно твори радянської драматургії — «Загибель ескадри» та «В степах України» Олександра Корнійчука, «Диктатура» Івана Микитенка, «Любов Ярова» Костянтина Треньова. Їх постановки режисер здійснював у новому для українського театру динамічному темпоритмі.
Особливе місце на виставці відведено знаковій для театру з міста Лева виставі — «Марія Заньковецька». У ній Борис Романицький не тільки виконав роль батька головної героїні — Адасовського, а й виступив консультантом із творчості видатної актриси. Програмка 1975 року на виставковому стенді є приємним спогадом про гастрольний показ цього спектаклю в Києві.
Тисячі людей з різних міст віддали останню шану громадській діячці та мовознавиці Ірині Фаріон під час церемонії прощання та чину похорону у Львові 22 липня. >>
Під час закриття фестивалю у Києві 20 липня журі XV Одеського міжнародного кінофестивалю оголосило переможців. >>
Основна мета візиту представника Святого Престолу - надання українській святині - Всеукраїнського санктуарію Пречистої Діви Марії в Бердичеві - статусу малої базиліки >>
Три картини художника з Макарівщини Анатолія Марчука нещодавно були продані на аукціоні у Тетієві >>
Навряд чи знайдеться в Україні людина, яка хоча б раз не чула у виконанні цього прославленого артиста художнього слова усмішки Павла Глазового чи Остапа Вишні або ж поезії Тараса Шевченка, чию творчість він підняв на неосяжну висоту. >>
Здорова видавнича стратегія — перекладати резонансні світові новинки, а тоді повертатися до публікації раніше не відомих українському читачеві творів того чи того автора. >>