На зйомках кліпу «Мені здається» у Чорнобильській зоні. (Фото із сайту haydamaky.com.)
Сьогодні у бомбосховищі при столичному освітньому центрі «Майстер клас» (вул. Лаврська, 16) виходить на фінішну пряму благодійний культурний марафон «Пам’ятай», присвячений роковинам трагедії на ЧАЕС (початок о 19.00). Одним із учасників концерту (виступатимуть «ТаРУТА», «Домра») буде гурт «Гайдамаки». Цим музикантам чорнобильська тема особливо близька: до 12 років лідер гурту Олександр Ярмола жив у самому Чорнобилі. «Чорнобиль — старе містечко на березі річки Прип’ять, там дуже приємно, зелено, тихо, кажуть, що відносно безпечно», — розповідає він про свою малу батьківщину.
Концерт має благодійну мету: зібрати кошти на закупівлю обладнання для Центру онкогематології і трансплантації кісткового мозку лікарні «Охматдит». Детальніше про програму виступу, ностальгійні спогади та плани на майбутнє «УМ» розпитала в Ярмоли.
— Ми виконаємо пісню «Мені здається»: це присвята усім людям, евакуйованим iз 30–кілометрової зони, до того ж відео на композицію ми знімали у Прип’яті та Чорнобилі. Також презентуємо драм–ен–бейс ремікс на «Мені здається» та кавер на Toxicity американської групи System of a Down — це пісня про фізичне й моральне забруднення.
— Ідея концерту в самому Чорнобилі не виникала?
— Вона завжди була і є, але поки її не вдалося реалізувати. Нам, артистам, туди буде нескладно добратися, але як бути з глядачами? Хоча глядачами можуть бути й вахтовики, які там працюють. Питання в тому, як це все зробити: просто виступ, який транслюватимуть, чи певний фестиваль?..
— Ти цього року вже їздив на батьківщину?
— Так. І ще, може, на гробки поїду. На жаль, у мене немає документа на постійний доступ у зону (це щось на кшталт візи). Хоча 9 травня (а поминальні дні у зоні визначено на 9 травня) всі можуть приїжджати без дозволу. У містечку залишилося мало людей: це самосели й вахтовики. Моя домівка там зруйнована.
— Повернемося до музики. Кавер на Toxicity — робота з нового альбому?
— Це робота з так званого альбому каверів, який ми мали видавати за кордоном, цю ідею запропонував продюсер iз Німеччини. Ми уже записали декілька композицій, але конкретного плану, де видавати, ще не маємо. Попередньо презентацію запланували на осінь.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
