Рівно рік тому, 27 квітня, прийшовши до Верховної Ради з наміром блокувати трибуну, опозиційні депутати побачили, що їх уже випередили — колеги з провладних фракцій. Коли о 10.00 спікер Володимир Литвин, усупереч сподіванням деяких нардепів, таки ввійшов до зали та сів на своє місце, у нього полетіли яйця. Фотографії, як охорона затуляє парасольками керівника українського парламенту від гоголя–моголя, обійшли всі світові агенції новин. А далі була бійка: жорстока, безжальна і підступна.

Обставини цієї справи, яку за нинішньої влади не розслідують, мабуть, ніколи, сьогодні надійно прикривають суть документів, які вдалося силовими методами протиснути новообраному Президенту держави. Втім, навіть якщо відкинути порівняння «харківської угоди» з Переяславською радою та надати слово експертам, висновок залишається приблизно таким же: Росія підписала доволі вигідний для себе документ, а ми — небезпечно програшний.