Жити з Чорнобилем

Згідно з офіційними даними, невдовзi після Чорнобильської катастрофи загинуло 1716 людей. Але це були тільки перші жертви наймасштабнішої в історії людства техногенної аварії. На сьогодні понад 720 тисяч постраждалих від «мирного атома» уже немає в живих. Що ж нас чекає далі? Адже навіть через 25 років фахівці не можуть сповна оцінити наслідки того фатального вибуху. З якими медичними проблемами сьогодні доводиться найчастіше стикатися українцям та як захистити себе від наслідків чорнобильського лиха, ми розпитали в Тетяни Бахтеєвої, голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я.

— Пані Тетяно, які проблеми зі здоров’ям українців медики пов’язують саме з наслідками аварії на ЧАЕС?

— Приходити до тями від того радіоактивного удару, який Україна отримала в квітні 1986 року, нам доведеться ще довго. Загалом же, за даними Держреєстру, в Україні мешкає понад 2 мільйони осіб, які мають статус «чорнобильців», з них майже 500 тисяч дітей. Мушу сказати, що з 1987 року по 2010–й кiлькiсть людей, які були визнані здоровими серед потерпілих від аварії на ЧАЕС, знизилася з 62 до 14 відсотків! Сьогодні стрімко зростає кількість ліквідаторів, які мають першу чорнобильську категорію, тобто інвалідів Чорнобиля. Якщо в 1991 році їх було трохи більше 2 тисяч, то на сьогодні це вже 110 тисяч 827 осіб! Серед патологій, iз якими доводиться найчастіше стикатися — це серцево–судинні захворювання, хвороби нервової та ендокринної систем та органів травлення.

І що найбільше турбує — це зростання онкохвороб. Тут лідирує рак щитовидної залози, який науковцi офіційно визнали головним медичним наслідком аварії на ЧАЕС. Понад 60 відсотків осіб, які захворіли на рак щитовидної залози, під час Чорнобильської аварії були дітьми і мешкали на найбільш радіоактивно забруднених територіях Житомирської, Київської та Чернігівської областей. Помічено, що в цих регіонах така патологія зустрічається в 10 разів частіше, ніж у інших областях. У цілому кількість випадків раку «щитовидки» в Україні збільшилася в 5,6 раза, а хворіти на рак молочної залози наші жінки стали в 1,5 раза частіше.

— А постчорнобильське покоління ці проблеми не зачепили?

— На жаль, за останні 25 років захворюваність наших дітей збільшилася в 2,5 раза. Особливо швидкими темпами зростають кістково–м’язові і серцево–судинні хвороби, фіксуємо багато розладів органів травлення, ендокринних та дерматологічних порушень. Наприклад, раніше ми не мали стільки випадків вітіліго (порушення пігментації шкіри), псоріазу, алопеції, атопічного дерматиту в дітей, як це спостерігаємо зараз. А оскільки, за прогнозами вчених, післядія «чорнобильського» йоду триватиме ще 10—15 років, до малечі має бути прикуто особливу увагу. Дiти найбільше схильні до впливу радіації, адже ростуть, відтак у них клітини діляться швидше, ніж у дорослих. А опромінення ще більше прискорює цей поділ і цим самим руйнує клітини.

— Які продукти найбільше здатні накопичувати радіоактивні речовини?

— Це молоко, м’ясо, гриби, ягоди, буряк та картопля. Якщо вони вирощені на забруднених землях, то навіть через 25 років здатні шкодити здоров’ю. З ними людина отримує додаткові дози внутрішнього опромінення. Тому купувати продукти на стихійних ринках, де вони не проходять відповідний радіологічний контроль, дуже небезпечно.

— Пригадую, відразу після аварії населенню України з метою профілактики рекомендували їсти морську капусту, пити червоне вино. А що сьогодні варто робити українцям, аби мінімізувати шкідливий вплив Чорнобиля?

— У наших воді, землі й повітрі «Чорнобиль» залишатиметься ще довго. Тому рекомендації лікарів відтоді мало змінилися. Важливо раціонально і збалансовано харчуватися. Коли організм отримує необхідні для нормальної роботи речовини, то можна попередити ішемічну хворобу серця, атеросклероз, захворювання шлунково–кишкового тракту, печінки та жовчовивідних шляхів, онкохвороби, тобто ті патології, які належать до переліку віддалених наслідків радіоактивного впливу. Свій раціон дуже важливо збагачувати фруктами та ягодами — вони є джерелом пектину, який зв’язує та виводить з організму важкі метали, радіонукліди, різні токсичні речовини. Багаті на пектин яблука, сливи, абрикоси, гарбузи, вишні, груші, цитрусові, буряк. Замініть на своєму столі звичайну сіль на йодовану, вживайте більше тієї ж морської капусти та морепродуктів, щоб підтримати свою «щитовидку». Особливо це актуально з огляду на те, що на території України було зафіксовано сліди японського йоду–131. Це не привід для паніки, але перестрахуватися буде незайвим. Адже «щитовидка» — специфічний орган у нашому організмі, він здатен накопичувати йод — як корисний, так і радіоактивний. Якщо звичайного йоду щитовидній залозі буде достатньо, вона не вбиратиме шкідливий радіоактивний. Корисно вживати сухе червоне вино, але не більше 50—150 грамів на день. Воно не виводить радіонукліди, як прийнято вважати, але позитивно впливає на мембрану клітини, захищає її від негативного впливу. Такі ж властивості має зелений чай.

І, звичайно, регулярно перевіряйте свій стан здоров’я. Якщо ви давно не були у лікаря, обов’язково сходіть: зробіть кардіограму, виміряйте тиск, здайте аналіз крові, жінкам після 40 років варто зробити мамографію. Якщо відчуваєте незрозумілу слабкість, знесилення, відвідайте ендокринолога, такі симптоми може давати хвора «щитовидка». Адже вчасно виявлену хворобу значно легше лiкувати.