І змагання, і мильні опери, й еротика

Для опису причин популярності цього виду спорту найвлучнішим є слово «магія». І хоча українські фігуристи давно вже не тішать медалями міжнародних змагань, завдяки льодовим телешоу нас, немов магнітом, тягне до «картинки» із крижаною сценою. «Танці на льоду», «Зірки на льоду», «Льодовиковий період», «Лід і полум’я» — це лише російські телепроекти, що зробили з фігурного катання ігрове шоу для мас. Започаткувала цю хвилю програма Strictly Come Dancing британського каналу Бі–Бі–Сі. Можна лише здогадуватися, скільки людей забажали стати на ковзани слідом за зірками. Завдяки цьому каталізатору зросла й увага до чемпіонатів Європи та світу (черговий ЧС стартує в Москві 25 квітня).

Однак, треба визнати, нинішній популярності фігурного катання далеко до показників 30–40–річної давності. От коли на радянських просторах був справжній «фігурно–катальний» бум! І пояснювався він не лише перемогами вітчизняних спортсменів...

Картинки без ретуші

Згадаймо, яким було радянське телебачення 1970–х. Три канали, і на кожному з ранку до ночі — прославляння соціалістичного способу життя. За таких умов побачити «нашу радянську людину» в природному, без ретуші, вигляді можно було хіба під час спортивних репортажів. Важке дихання боксера в кутку ринга... Вкрите інеєм та шмарклями обличчя лижника... Правди життя в цих кадрах було набагато більше, ніж у відшліфованих інтерв’ю з видатним науковцем чи заслуженим артистом.

Цю справжність дуже добре відчували діти. У п’ятирічному віці я дуже любив гратися «у фігуристів». Знав слова «тулуп», «лутц», «аксель» і страшенно любив число «6.0». Були й виступи — у кімнаті, на килимі, без ковзанів, але зі стрибками, аплодисментами та квітами з «трибун». Роль глядачів виконували мама й бабуся. Одного разу штучні квіти влучили просто в око. Так з’явилися «сльози чемпіона»...

Фігурне катання в радянському телеефірі займало нішу, яку тепер відведено серіалам про кохання та світським хронікам, і навіть заміняло еротичні фільми. Де ще можна було побачити стільки красивих жінок у коротеньких спідничках, у пристрасних позах! Тому разом із дружинами фігурне катання дивилися й чоловіки. Та й що їм залишалося робити, адже змагання показували ввечері, а другий телевізор був недосяжною розкішшю.

Ті, хто власного «ящика» не мав, ходили до сусідів «на фігурне катання». Відмінність між парним катанням і танцями на льоду розуміли далеко не всі. Хто розумів, пояснював: «у парному партнер кидає партнерку далеко, а в танцях — лише трохи піднімає».

«Коли ж вони одружаться?»

Колективний перегляд викликав бурхливі дебати. Обговорювали оцінки, вибір музики, костюми. А з яким задоволенням пліткували про стосунки між партнерами! «Відразу видно: він її кохає, а вона — не дуже».

Найголовнішим питанням було: «Коли ж вони нарешті одружаться?» Більшість радянських людей чомусь свято вірили, що партнери на льоду обов’язково мають створити сім’ю. Тому коли Олексій Уланов — перший партнер легендарної Ірини Родніної, з якою він виграв Олімпаду–1972 — побрався з Людмилою Смирновою та почав кататися з нею, обуренню телеглядачів (особливо — телеглядачок) не було меж. І лише після того, як пара Родніна/Зайцев перемогла дует Смирнова/Уланов, публіка видихнула: «Справедливість є!».

А який інтерес був до залаштункових інтриг у танцях на льоду — найсуб’єктивнішому виді програми! Це в епоху інтернету кожне слово спортивної зірки поширюється миттєво. А в ті роки в нас ні інтернету, ні жовтої преси не існувало. Натомість глядач «читав» кожен погляд фігуристів під час розминки, за бортиком чи на п’єдесталі.

У другій половині 70–х, після того, як завершили виступи неперевершені Людмила Пахомова та Олександр Горшков, вболівальницький загін розділився на «моїсеєвців» та «ліничуківців». Перші вболівали за Ірину Моїсеєву/Андрія Міненкова, другі — за Наталю Ліничук/Геннадія Карпоносова. І ворожнеча між таборами була така, як між фанами Пугачової й Ротару.

Згодом, після епохи домінування в танцях англійців Джейн Торвілл та Крістофера Діна, почалося ще одне «велике радянське протистояння» — між дуетами Бестем’янова/Букін та Климова/Пономаренко. І знову у чергах та конторах точилися суперечки, хто краща — рудоволоса відчайдушна Бестем’янова чи велична красуня Климова.

А от одиночника Ігоря Бобріна — майбутнього чоловіка Бестем’янової — любили майже всі. Всенародною улюбленицею була й Оленка Водорєзова — перша радянська одиночниця, яка піднялася на п’єдестал європейського та світових чемпіонатів.

І приємне, і корисне

За часів тотального дефіциту багато хто записував на магнітофон музику, що супрово­джувала виступи фігуристів, — треки «АББи» й «Боні М», пісні Джо Дассена, модні на Заході рок–н–рольні та диско–композиції. На щастя, під час показових виступів коментатори ефір не «забивали». Завдяки фігурному катанню можна було познайомитися і з музичною класикою — «Кармен», «Порами року», адажіо з «Дон Кіхота» Мінкуса...

Корисну інформацію отримували й модниці. Хоча для «цивільного» життя костюми фігуристів малопридатні, проте майстрині підглядали в них цікаві деталі — крій рукавів, форму вирізу на спині чи поєднання кольорів... Особливо цікавими стали костюми з початком 80–х. Наприклад, Бестем’янову й Букіна обшивав відомий Слава Зайцев.

А скільки було розмов про шуби, в яких стояли біля бортика тренери! Мільйони жінок мріяли хоча б раз накинути таке ж манто, як у Тетяни Тарасової чи Олени Чайковської.

А ще фігурне катання хоча б ілюзорно наближало нас до світу, що лежав десь там, за «залізною завісою». Ну де ще радянська людина могла почути справжню англійську мову?! «Файв сікс, файв севен, файв файв» — голос судді–інформатора звучав майже магічно. А коли на табло засвічувалися цифри «6.0», вболівальники просто шаленіли.

Тепер верхньої межі в оцінках немає. Зі спортивної точки зору нинішня система, можливо, і справедливіша, однак емоційна складова через це суттєво втратила. Тому не дивно, що в телешоу оцінювання виступів залишили шестибальним.

І ще трохи про «вікно в Європу». Всі любителі фігурного катання знають що таке kiss&cry — «куточок поцілунків та сліз», де фігуристи разом із тренером чекають на суддівський вердикт. Свого часу радянські фігуристи сиділи на диванчиках у напружених позах, майже не розмовляли, тоді як американці, англійці чи французи завжди посміхалися, посилали повітряні поцілунки. І плакали від щастя чи розпачу, не соромлячись своїх почуттів... У цьому сенсі поведінка українки Оксани Баюл на Олімпіаді–94, коли вона ридма ридала в обіймах тренера Галини Змієвської, була абсолютно «прозахідною». Ірина Родніна в 1980 році плакала на п’єдесталі зовсім інакше...

Не менш цікаво було спо­стерігати за глядачами на трибунах. Телекамери вихоплювали крупним планом веселих бабусь і дідусів, бородатих батьків сімейств і матусь із дітьми, парочки закоханих. Обличчя були такі радісно–щасливі, що мимоволі виникала підозра: можливо, в тих америках і європах не так уже й погано живеться?..

Олексій БРОВАРУК

НАПЕРЕДОДНІ

АЕС проти ЧС

Чемпіонат світу з фігурного катання, який 25 квітня—1 травня проходитиме в Москві, мав відбутися наприкінці березня в Токіо. Проте після потужного землетрусу та руйнівного цунамі, які ще й спровокували аварію на атомній електростанції на північ від столиці, Країна Східного Сонця відмовилася від проведення ЧС. Тож у короткий термін Міжнародна федерація ковзанярів визначила нового господаря турніру — із шести заявок, презентованих представниками Граца, Ванкувера, Загреба, Турку, Лейк–Плесіда та Москви, перемогла остання.

На льоду спорткомплексу «Мегаспорт» українці будуть представлені в трьох дисциплінах: Ірина Мовчан та Антон Ковалевський — в одиночному катанні, пара Шивон Хекен–Кенеді/Олександр Шакалов — у танцях. Парне катання знову залишається без представників України — криза в цьому виді спорту в нас триває.

Організовуючи планетарний форум, росіяни сподіваються на підтримку рідних стін у боротьбі за нагороди, які останніми роками обходять їх стороною. У чоловіків наразі на вершині панують північноамериканці, у жінок — японки.

У танцювальному жанрі лідери змінюються постійно, в парному катанні два останні «мундіалі» по черзі вигравали китайська та німецька пари (українка Альона Савченко — мулат Робін Шолкови). Тепер у них з’явиться ще один серйозний «напівукраїнський» конкурент — уперше на офіційних змаганнях виступить новостворена пара Максим Траньков — Тетяна Волосожар. Таня, нагадаємо, одразу після Олімпіади–2010 змінила українське громадянство на російське.

АНЕКДОТ У ТЕМУ

Чоловік і жінка дивляться фігурне катання по телевізору. Він:

— Із цією фігуристкою я з задоволенням відкатав би довільну програму.

Вона:

— Спочатку ходімо до спальні й подивимось, як ти виконаєш обов’язкову!