Минулого тижня мій дід запропонував віддати мені у тимчасове користування свою стару «дев'ятку». «Моєї пенсії на бензин точно не вистачить, — мотивував він своє рішення. — Звичайно, незручно їздити на город на автобусі, але сотню гривень за бак я не потягну». Спочатку я зраділа новому надбанню, але потім подумала, хай стоїть у гаражі до кращих часів, адже за умови подальшого підвищення цін навіть моя зарплатня цілком і повністю вилітатиме у вихлопну трубу у прямому сенсі. За статистикою, оптові ціни на нафтопродукти за останній тиждень виросли від 20 до 30 відсотків, а якщо порівнювати із травневими показниками минулого року, вони підскочили на цілих 40-60 відсотків.
Підвищення ціни на нафту і на бензин давно перейшло із суто економічної площини у політичну. І досі в уряді та парламенті, а тим більше у бізнесових колах не вщухають пристрасті навколо причин різкого злету цін на енергоносії. Тим часом громадяни побоюються, що досить скоро зростання цін на пальне відіб'ється й на подорожчанні інших життєво необхідних продуктах, насамперед харчів. Якщо безнин, тобто вартість транспортування будь-якої продукції, закладається у первинну вартість товару, логічно, що кінцева ціна продукту підніметься прямо пропорційно до зростання ціни на перевезення. А економісти вважають, що значне підвищення ціни на паливо стане інфляційним фактором для всієї економіки держави.