Позов до Звенигородського районного суду Черкаської області найближчим часом готуються подати три праправнуки Тараса Шевченка, в якому вони вимагатимуть відшкодувати моральні збитки, завдані їм київським журналістом Олесем Бузиною після виходу у світ його книги «Вурдалака». Сума позову поки не визначена.
«Петро Леонтійович Голуб, Микола Павлович Лисенко і я є родичами Тараса Григоровича по його брату Йосипу, а взагалі рідні Шевченка у нас на Звенигородщині до 20 чоловік набереться», — розповідає «Україні молодій» 76-річний мешканець Звенигородки Євдоким Васильович Білик, який народився й виріс у Керелівці. За його словами, подати такий позов треба було раніше, але родина вчасно цього не збагнула. Та ніколи не пізно добиватися захисту своєї рідні.
Євдоким Васильович каже, що, обливаючи брудом Тараса Шевченка, журналіст, певно, мріяв про дивіденди для себе. Та тільки цим нічого не добився, бо Кобзаря український народ шанує не одне століття, і вірші його знають та читають напам'ять i старі, й малі. І цим все сказано.
«Ось послухайте, хіба не актуально звучать ці рядки Тараса Шевченка:
Ой три шляхи широкії
Докупи зійшлися,
На чужину з України брати розійшлися.
Покинули стару матір,
Той жінку покинув,
А той сестру, А найменший —
Молоду дівчину», — говорить Євдоким Васильович. У Звенигородці його знають як небайдужого чоловіка, недарма ж він є заступником голови районної ради ветеранів.