Останній Лірик

27.05.2004

      Він рідко ходив на засідання і збори, за станом здоров'я вийшов із Шевченківського комітету, останні два роки важко хворів, але буквально вчора зранку з ним іще розмовляли друзі, і — все. На 68-му році життя.

      Микола Степанович Вінграновський надзвичайно багато встиг. На початку життя доля подарувала йому зустріч із Олександром Довженком, і все життя він вважав себе його учнем. У 1960 році Микола Вінграновський закінчив ВДІК, він був і актором — «Повість полум'яних літ», «Дума про Британку», «Берег надії», і режисером — «Ескадра повертає на Захід», «Берег надії», «Тихі береги», «Климко», «Дума про Британку», і сценаристом — «Світ без війни», «Северин Наливайко» тощо, і документалістом — зняв «Голубі сестри людей», «Слово про Андрія Малишка», «Щоденник О.Довженка», «Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького», «Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» та інші. Дебютна поетична збірка Вінграновського «Атомні прелюди» буквально збурила українську літературу, потім були інші — «Сто поезій», «На срібнім березі», «Губами теплими і оком золотим», «Цю жінку я люблю»... «Поезія Вінграновського вся напружено й тремко зосереджена на «клятих питаннях» — і вічних, і нашої доби,... — але вона нерідко переступає через термінологічне, кваліфікативне їх з'ясування і оперує глибинними емоційними планами, що за ними постають», — писав Іван Дзюба в статті «Духовна міра таланту». Ще в його житті була проза і дитячі твори, за останні Микола Степанович і отримав у 1984 році державну премію імені Т.Шевченка.

      Пішла легенда, еталон, яких так бракує в сьогоднішній культурі. Помер лірик і романтик. Вічна пам'ять Поету.

      Прощання із Миколою Вінграновським відбудеться сьогодні з 11.30 до 13.00 в приміщенні Спілки письменників, поховають поета-шістдесятника на Байковому кладовищі.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>