ВІЙнули в тур

У цьому році ветеранам і класикам української рок–сцени київській групі «Вій» виповнилося 20 років. Лідер команди Дмитро Добрий–Вечір і менеджер групи Сергій Литвинюк вирішили обмежити святкування круглої дати спеціальним концертом в одному відомому столичному клубі: задля цього підготували неординарну програму, складену з хітів різних років та нових пісень iз нового альбому 2010–го «Йшов я небом». Однак після появи на офіційному сайті анонсу «Вій — 20 років» групу розпочали атакувати численні прихильники з різних міст країни з проханням приїхати і виступити у них. У результаті ідея «клубного ювілею» розрослася до розмірів всеукраїнського концертного туру, який розтягнувся на кілька місяців. Про це та інше ми поспілкувалися з менеджером гурту Сергієм Литвинюком.

—  Сергію, у підготовці та реалізації фактично першого всеукраїнського туру «Вія» ключову роль довелося зіграти саме тобі.

— Інформаційний месидж відносно нашого ювілею, розміщений в iнтернетi, викликав цілу зливу відгуків і пропозицій з боку давніх шанувальників, яких виявилося дуже багато. Тоді ми зрозуміли, що наші фани не дозволять нам спокійно, так би мовити, почивати на лаврах. Якось наче самі собою «намалювалися» концерти в Луцьку, у клубі «Майдан», де раніше ми вже грали кілька разів, львівський клуб «Лівий берег», розташований просто під Оперним театром, концерти у Кіровограді, Черкасах і ще один — у полтавському клубі «Вілла крокодила».

— Ювілейні концерти відрізнялися від звичайних виступів групи, чи не так?

— Безумовно. Так, у луцькому «Майдані» «Вій» перебував на сцені рівно дві години — для нас це рекорд. Ми дуже шануємо цей клуб, який, на нашу думку, тримає сьогодні в країні пальму першості у сенсі організації сольних концертів різних груп і виконавців. Після того мали також масштабний виступ у ще одному «знаковому» місці — столичному клубі Rout–66. Там, до речі, функціонує найкращий у Києві концертний апарат — для музикантів це дуже важливо, і арт–директором працює наш давній приятель Сергій Степаненко, бас–гітарист «Кому вниз». У Кіровограді ми вперше грали не в клубі, а у великому концертному залі Педагогічного інституту ім. Грінченка, і той виступ мав благодійну мету: всі кошти, зібрані з квитків, пішли на реставрацію пам’ятника на могилі нащадків Тараса Шевченка у селі Знам’янка на Кіровоградщині.

Протягом усієї історії групи ми звикли до знайомих облич, а тут, у турі, окрім давніх знайомих, бачили багато невідомих нам людей, які наживо почули нашу музику вперше. Так було у Черкасах і Полтаві. Щойно прибули до славного міста Полтави, одразу відчули якийсь містичний контакт iз персонажами і поетикою Гоголя. Це важко пояснити словами, але це — факт. Узагалі найбільшим емоційним піком усього туру був концерт саме у Полтаві — то був ніби вибух бомби на тлі справжнього переаншлагу. Завітали активісти нашого місцевого фан–клубу, який має назву «Панди». Це молоді люди, які культивують історичний туризм в Україні й скрізь пропагують українську музику. До речі, на початку осені у полтавському клубі «Сто доріг» відбудеться досить незвичний концерт–перформанс спільно з відомою полтавською командою «Онейроїд», який транслюватимуть у мережі iнтернет.

— Проанонсуй, будь ласка, заключну частину туру «Вій — 20 років».

— Це будуть такі міста: Харків, Донецьк, Чернівці, Рівне, Івано–Франківськ. Нас запрошували ще й до інших міст, але тамтешні організатори просто не можуть нас технічно «витягнути», адже «Вій» у цьому сенсі досить не проста формація, а везти з собою обладнання з Києва невигідно.

— Літо — традиційна пора фестивалів. Яким воно буде для групи?

— Найбільш знаковою для нас подією має стати виступ на дубенському фестивалі «Тарас Бульба», який, як і група «Вій», цього року святкує своє 20–річчя. Нас уже запросили, адже ми не просто ровесники імпрези, а й багато разів там виступали. Пригадую, як 20 років тому у фестивальному буклеті було зазначено, що оргкомітет бере на себе обіцянку відкрити пам’ятник Тарасу Бульбі в Дубні. Зараз циркулюють чутки, що цього року його нарешті відкриють. Улітку також матимемо виступ у Росії на фольклорному фестивалі — ми будемо єдиною групою з України, яка грає нео–фолк. Плануємо поїздки у Відень на готичний фестиваль, у Краків та Мінськ. А головне — нині Добрий–Вечір і компанія записують новий альбом, абсолютно за естетикою відмінний від попереднього «Йшов я небом». Платівку презентуємо восени.