Сплатіть, куме, мито

На вітчизняному ринку зернових — чергові новації. Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді підтримати законопроект, який встановлює мито на експорт нашого збіжжя. Кожен, хто продасть за кордон тонну пшениці, буде змушений заплатити державі 9% від суми оборудки. За тонну кукурудзи доведеться викласти вже 12 відсотків, а ячменю — цілих 14 відсотків від її ринкової вартості. Потурбувалися чиновники і про можливе, хоча і малоймовірне, падіння вартості сільськогосподарської продукції. Так ставка мита за пшеницю не може опуститися нижче 17 євро за тонну, кукурудзи — 20, а ячменю — 23 «єврики».

А про СОТ забули...

Експерти зазначають: влада, цілком імовірно, під тиском лобі трейдерів, пішла не в той бiк і, схоже, відмовилася від ідеї продавати експортні квоти на аукціоні. Українські парламентарії ухвалили цей закон, і нині він на столі Президента, який, утiм, не поспішає ставити на сумнівному документі свій автограф. Накласти вето на документ Віктора Януковича просять по кілька разів у день. Американська торгова палата аргументує свою позицію так: квазідержавна компанія «Хліб Інвестбуд», яку вважають близькою до високих українських чиновників, без жодних аукціонів отримала половину всіх квот на експорт, а інших учасників ринку змушують платити за це гроші. Відтак Україна, декларуючи намагання створити у себе вільний ринок, насправді робить кроки у протилежний бік. Віктору Януковичу, який практично відмовився від ініційованої Росією участі у Митному союзі на користь європейського вектора, до подібних аргументів доводиться прислухатися.

Утiм зернове мито — у тому варіанті, який запропонував уряд — також не панацея. З одного боку, поповнювати державну скарбницю за рахунок головної статті нашого експорту ніби логічно. Якщо, скажімо, Росія бере мито за експорт нафти, то чому «випускаємо» зерно за кордон безкоштовно? «Мито — це, звичайно ж, краще, ніж квоти, — коментує «УМ» керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник. — Головним чином тому, що його запровадження передбачає прозорий механізм, відсутність преференцій, а також ситуацію, коли всі учасники ринку перебувають в однакових умовах».

З іншого боку, додаткове мито передбачає вже найближчим часом неприємну розмову з керівництвом СОТ. «Вступаючи у цю організацію, Україна брала на себе зобов’язання скасовувати мита, а не встановлювати нові загороджувальні умови», — пояснює «УМ» фінансовий аналітик компанії «Інвестиційний капітал Україна» Андрій Товстоп’ят. Чи вдасться офіційному Києву переконати наших зарубіжних партнерів, що нове мито — благо для них самих, питання аж ніяк не риторичне. В іншому випадку можуть з’явитися санкції.

Покупець не хоче, продавець не може...

Немаловажний нюанс — хто платитиме ці 9—14% з тонни збіжжя. «Звичайно ж, виробники сільськогосподарської продукції. Тобто, українські селяни, — стверджує Товстоп’ят. — Трейдери просто не мають відповідного «зазору» у структурі ціни. Скажімо, у хороший час вони заробляють 15 доларів на тонні зерна, у поганий — п’ять». Взяти ці гроші у покупця також буде непросто. «Я сумніваюся, що ми зможемо переконати наших партнерів, скажімо, з Північної Африки, що за українське зерно треба платити на 20 доларів дорожче, — каже генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. — Значить, цю суму відмінусують у товаровиробника». А оскільки заробітки в аграріїв і так невисокі, то...

Марія Колесник, погоджуючись, що де–факто платитимуть державі не трейдери, а саме українські хлібороби, утiм не вважає, що нова ініціатива сильно вдарить по їхнiй кишені. Причина: невизначеність правил гри на зерновому ринку вже й нині не дозволяє селянам нормально заробляти. «Світова ціна зерна третього класу сьогодні становить 330–335 доларів за тонну, українські ж трейдери декларують 250 доларів, — каже експерт. — Купують збіжжя у виробників за 1050 гривень».

Закон, якщо він, звичайно ж, пройде Верховну Раду, планують «запустити» з 1 липня — з початку нового маркетингового року — до 31 грудня 2011 року. Експерти вважають такий короткий період його дії доволі дивним. «Логічніше було би встановити термін дії до кінця наступного маркетингового року, і вже потім у залежності від врожаю скасовувати або коригувати ставки», — каже Лапа.

Утiм навiть таке більш–менш «чисте» вікно у неврегульованій експортній сфері бізнес може використати сповна. «Якщо не буде запроваджено додаткових обмежень, то друга половина 2011 року характеризуватиметься активізацією експортерів: кількість вивезеного зерна з України суттєво зросте», — вважає Марія Колесник.

Щоправда, намагання захистити ринок вітчизняного ячменю шляхом запровадження підвищеного мита, на думку аналітиків, може зіграти поганий жарт iз цією культурою. Чиновники самі визнають: аграрії не надто охоче сіють цю культуру. Проте пояснюють ситуацію несприятливими умовами нинішньої весни. Хоча учасники ринку іншої думки: мито 23 євро, на які трейдери знижують закупівельну ціну, не сприятиме популярності цієї культури. Відтак перелік дефіцитних продуктів, який нині очолює гречка, може поповнитися новими номінантами.