Рік «биків»

Загалом 62 перемоги та 20 поразок — востаннє «Чикаго буллз» досягали такого результату в регулярному чемпіонаті НБА в сезоні 1997—1998. Це був рік, коли в червоній майці «биків» свій останній чемпіонський перстень виграв легендарний Майкл Джордан і тоді ж він вдруге залишив великий баскетбол. Після його відходу команда втратила всіх ключових виконавців. Хтось, як Рон Гарпер, здобував нові титули разом із «Лос–Анджелес лейкерз». Комусь, як от Скотті Піппену, із часом випало повернутися до Чикаго. Але шість років після останнього чемпіонства ця команда не дотягувала навіть до «плей–оф».

Повернення по чемпіонство?

Саме тому так цікаво спостерігати за виступами нинішнього покоління «биків»: підопічні Тома Тібоді дещо несподівано виграли регулярний чемпіонат, показавши чудову різницю перемог та поразок. На фініші чикагці обігнали іншу несподіванку сезону — «Сан–Антоніо спарз»: у попередньому сезоні «шпори» пройшли до «плей–оф» своєї конференції лише з сьомого місця, нині ж ледь не до останнього моменту показували найкращі результати і лише під кінець чемпіонату пригальмували.

Можна виділити кілька факторів успіху «Чикаго». Один із них — уже згаданий Тібоді, що працює з командою з червня минулого року. Для 53–річного фахівця нинішня робота є першим досвідом на посаді головного тренера. Доти він був асистентом головного «коуча» в кількох командах НБА (остання — «Бостон»). Новий досвід виявився для Тібоді вдалим, і якщо чикагці підтвердять лідерський статус успішним виступом у «плей–оф», то не уникнути йому звання найкращого тренера НБА за підсумками року.

Ще один чинник успіху команди: гра захисника Деріка Роуза, що проводить свій третій сезон у лізі. Із 2008 року, коли його вибрали під першим номером на драфті новачків, цей розігрувач є звичним гравцем стартової п’ятірки «Чикаго», і його результативність зростає рік у рік. Перший матч «плей–оф» проти «Індіани» «бики» виграли саме завдяки результативності захисника: Роуз набрав 39 пунктів — доробок, гідний самого Джордана.

Стартові поєдинки «плей–оф» узагалі принесли чимало несподіванок: програли «Сан–Антоніо» та «Лейкерз», хоча їхні суперники пройшли до цього раунду з сьомого та восьмого місць. Техасцям не пощастило в грі з «Мемфіс гріззліз», яких на своїх спинах винесли «великі», форвард Зак Рендолф та центровий Марк Гасоль — рідний брат колишнього кумира Мемфіса По Гасоля, що нині виступає за «Лейкерз».

Тихий джаз

Якщо «Мемфіс» вийшов до цього раунду після чотирирічної перерви, то «Юта джаз» українця Кирила Фесенка, навпаки, не зіграє у «плей–оф» уперше за чотири роки. Після відставки тренера «джазменів», незмінного Джері Слоана команда слабко провела другу частину чемпіонату, тому фінішувала на відчутній відстані від прохідного восьмого місця.

І точно не віднесе цей чемпіонат до числа успішних Фесенко, що завершив свій четвертий сезон у НБА. Українець хоч і з’являвся на майданчику 53 рази (а це найбільша кількість матчів, яку він провів за чемпіонат), але показники гравця збірної України не набагато зросли порівняно з минулими роками. У середньому Фес набирав два очки за гру, робив стільки ж підбирань, а на майданчику проводив близько восьми хвилин. Останні матчі «Юти» Кирило взагалі пропустив, адже тиждень тому на тренуванні зламав великий палець правої руки.

ТАБЛО

НБА. Регулярний чемпіонат. Підсумкове становище.

Східна конференція: «Чикаго» — 62 перемоги/20 поразок, «Маямі» — 58/24, «Бостон» — 56/26, «Орландо» — 52/30, «Атланта» — 44/38, «Нью–Йорк» — 42/40, «Філадельфія» — 41/41, «Індіана» — 37/45, «Мілуокі» — 35/47, «Шарлотт» — 34/48, «Детройт» — 30/52, «Нью–Джерсі» — 24/58, «Вашингтон» — 23/59, «Торонто» — 22/60, «Клівленд» — 19/63.

Західна конференція: «Сан–Антоніо» — 61/21, «Л.–А. лейкерз» — 57/25, «Даллас» — 57/25, «Оклахома» — 55/27, «Денвер» — 50/32, «Портленд» — 48/34, «Нью–Орлеан» — 46/36, «Мемфіс» — 46/36, «Х’юстон» — 43/39, «Фінікс» — 40/42, «Юта» — 39/43, «Голден Стейт» — 36/46, «Л.–А. кліпперз» — 32/50, «Сакраменто» — 24/58, «Міннесота» — 17/65.

«Плей–оф». Перший раунд (перші матчі серій до чотирьох перемог). «Орландо» — «Атланта» — 93:103, «Даллас» — «Портленд» — 89:81, «Чикаго» — «Індіана» — 104:99, «Маямі» — «Філадельфія» — 97:89, «Бостон» — «Нью–Йорк» — 87:86, «Сан–Антоніо» — «Мемфіс» — 98:101, «Лейкерз» — «Нью–Орлеан» — 100:109, «Оклахома» — «Денвер» — 107:103.

А ТИМ ЧАСОМ

Єврокубок. «Фінал чотирьох» (Тревізо, Італія). «УНІКС» (Росія) – «Цедевіта» (Хорватія) — 87:66, «Бенеттон» (Італія) – «Кахасоль» (Іспанія) — 63:75.

За третє місце. «Бенеттон» — «Цедевіта» — 57:59.

Фінал. «УНІКС» — «Кахасоль» — 92:77.

Казанський клуб – чемпіон Ліги ФІБА–Європа 2004 року і Північноєвропейської ліги–2003 – додав до колекції значно серйозніший трофей.