Три роки поспіль на подвір’ї столичного комбінату «Художник» припадає пилом, снігом і дощем пам’ятник гетьману Івану Мазепі. У кар’єрі на Дніпропетровщині чекає свого часу гранітний постамент у вигляді дзвона. Його, за задумом скульптора, оперізуватиме бронзова стрічка з гербом гетьмана Мазепи. Цей майже триметровий у діаметрі різьблений «пояс» також відлито. Ще одна частина постаменту чекає свого часу на гірничодобувному і каменеобробному комбінаті «Біличі», що під Києвом. Словом, усі деталі пам’ятника давно готові, залишилося їх тільки встановити. Не готова лише Полтава — меру міста Олександру Мамаю забракло мужності, аби поставити крапку в поневіряннях пам’ятника Мазепі.

Позавчора біля пам’ятника гетьману зібралися Президент України 2005—2010 років. Віктор Ющенко, екс–голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев, директор комбінату «Художник» Валерій Шевелюк, президент комбінату «Біличі» Анатолій Повзик, скульптор Микола Білик та архітектор Віктор Шевченко. Всі вони так чи інакше причетні до створення монумента, а тому й уболівають за його долю. Віктор Ющенко вражений і красою величного пам’ятника, і його незавидним становищем. «Це ганьба, що пам’ятник Мазепі досі стоїть на задвірках комбінату, — каже Віктор Ющенко. — Це тільки хохли або малороси можуть таке чинити! Бо українці не допустили б такого ставлення до своєї історії та пам’яті про патріотів».