Міцніше лопату тримай, інтелігенте!

Шалені 90ті, схоже, таки повертаються. Принаймні стара добра «кравчучка», перейменована в «азарівку» чи «януковичівку», може знову з’явитися у вжитку українців, а творча та інтелектуальна еліта повернеться на своє законне місце — колгоспні поля, приватні городи і провінційні базари. Приблизно так бачить поступ України в ХХІ столітті та місце нашої держави у світовій системі координат законно обрана влада. Якщо, звичайно, вірити публічним заявам Прем’єр­міністра Миколи Азарова і не вважати їх невдалими жартами.

Дорого? Купуйте на ринку!

Усі ми знаємо, як стрімко, невпинно і місцями невблаганно дорожчають у нашій розвиненій аграрній державі продукти харчування, а деякі навіть переходять iз розряду надлишкових у дефіцитні. Услід за гречкою — вівсянка, а нині ті самі чиновники МінАПК, які ще недавно міркували, куди подіти надлишок вітчизняного цукру, тепер сушать голову, чим компенсувати його дефіцит. Знає про проблему й очільник уряду, колишній партійний соратник Президента України, а отже, співавтор гасла про «покращення життя вже сьогодні» Микола Янович Азаров. Знає, бо регулярно говорить на цю тему. Але якщо ще минулого тижня Микола Янович рішуче спростовував «брехливі» заяви опозиційно налаштованих експертів і радив їм спершу подивитися, як усе дорого у Західній Європі, то вчора, відкриваючи «постпутінське» засідання уряду, таки визнав: виявляється, дорожчають харчі саме в Україні...

«Зросли і ціни порівняно з минулим роком», — це дослівна цитата, яка вартує цитування з огляду на сміливість заяви. Більше того, Микола Янович вважає, що «це [подорожчання] боляче б’є по гаманцю наших споживачів». І зробив висновок, який йому вже давно підказують експерти: «І ця проблема буде доти, доки ми не запровадимо нові технології вирощування та інфраструктуру зберігання плодоовочевої продукції». А далі не втримався і продовжив у притаманному йому супероптимістичному дусі: «Оптові гіперринки, які ми будуємо, уже з осені поточного року повністю «закриють» проблему постачання містмільйонників».

Але державницьке бачення Прем’єр­міністра не вимірюється лише приміськими базарами, навіть із префіксом «гіпер». І тому частину провини за відсутність цілісної продовольчої політики та шалену корупцію дотаційних програм він вирішив перекласти на місцеву владу. «Безперебійне забезпечення населення продуктами харчування — це в тому числі відповідальність і глав місцевих адміністрацій. Тому вони зобов’язані знаходити такі рішення і ресурси, які гарантують вирішення цієї проблеми», — заявив очільник уряду.

«І що ви, куме, на своєму інвестпроекті посадили?»...

І аби мери з главами адміністрацій правильно зрозуміли, що саме має на увазі головний господарник країни, той послав їм прозорого месиджа: «Уже зараз виділити людям ділянки під городи і організувати транспортне сполучення до місцевих інвестиційних проектів (!!!)». Іншими словами: хочете їсти — кроком руш на город. До речі, останню тезу Микола Азаров розуміє буквально. «Не треба скиглити, треба брати лопату і годувати свою сім’ю», — це також його цитата. А хто замість суспільно корисної праці займатиметься дурницями — розроблятиме літаки чи нову мову програмування, той і їстиме свої літаки! Як казав літературний герой: «І шо не ясно?!». Головне — дуже сучасно і повністю вкладається в обіцянку Президента Януковича всією Україною вже найближчим часом увійти у 20ку найбільш технологічно розвинених країн світу.

Але повернення до натурального господарства — це тільки перший крок грандіозних перетворень. Надалі кожен місцевий керівник отримає персональне завдання: «Виділити ділянку чи готові споруди для плодоовочевої бази, підвести комунікації, заготовити необхідні дозволи, рішення». «Це ж невеликі витрати!» — аргументує Азаров. Можна навіть не сумніватися: завдання буде виконано! Миколі Яновичу під час чергової поїздки «в регіони» обов’язково покажуть зразковопоказовий плодоовочевий центр. Знімуть iз вхідних дверей плівку перед самим приїздом Прем’єра — щоб виглядав охайно, ну як завжди... Розуміння, що події розгортатимуться саме так, з’являється вже у наступній фразі Миколи Яновича: «Чому уряд пішов назустріч торговцям і скасував ринковий збір, а ви в рази підвищуєте орендну плату, скористалися моментом?». «І не лише цим моментом», — потупивши очі, може відповісти місцева влада.

Але Микола Янович вирішив наполягти на своєму: видати земельні наділи та організувати ринки треба у кожному районі. Відповідальний за процес — особисто аграрний міністр Микола Присяжнюк. З нього восени Азаров пообіцяв спитати за процес. Якщо, звичайно, буде кому і буде з кого.