Візит російського прем’єра Володимира Путіна до Києва виявився блідішим і безрезультатнішим, ніж очікували. «Йому [Путіну] потрібен месидж для російського суспільства, і ми його почуємо. Путін приїхав перемагати», — заявляв напередодні приїзду російського гостя експерт Валерій Чалий. «Ми маємо нові аргументи для перегляду газових контрактів», — переконували чи то себе, чи то росіян високі українські чиновники. Жодного влучання! Російський лідер ні на йоту не вийшов за межі дипломатичного протоколу: жодного фірмового жарту чи провокаційної заяви. Про що розмовляв гість із Миколою Азаровим та Віктором Януковичем за зачиненими дверима, пресі навіть не натякнули, а от підготовленість нашого Прем’єра до прийому «жорсткого переговорника» Путіна викликала усмішку у профільних експертів.

Шалені 90ті, схоже, таки повертаються. Принаймні стара добра «кравчучка», перейменована в «азарівку» чи «януковичівку», може знову з’явитися у вжитку українців, а творча та інтелектуальна еліта повернеться на своє законне місце — колгоспні поля, приватні городи і провінційні базари. Приблизно так бачить поступ України в ХХІ столітті та місце нашої держави у світовій системі координат законно обрана влада. Якщо, звичайно, вірити публічним заявам Прем’єр­міністра Миколи Азарова і не вважати їх невдалими жартами.