То ви в Союзі чи без газу?

Перекритий із самого ранку центр Києва для автомобілістів, позапланові «корки» на головних автомагістралях — ці маленькі й невід’ємні штришки високих візитів змушують обговорювати їх і пересічних українців. Російський прем’єр–міністр Володимир Путін учора запізнився з прильотом на годину: замість 15.00 літак iз написом «Росія» приземлився о 16.10. Найцікавіше, що ВВП приїхав до нас після майже піврічної перерви, але радості від цієї події в офіційних осіб не так уже й багато — і тривала розлука не зробила її жаданішою. Загальний тон коментарів чиновників та провладних депутатів — доволі стриманий. Від ВВП очікують подарунків у вигляді знижки на газ і розуміють, що за неї доведеться платити. Причому традиційно: здачею активів.

«Артпідготовка» у вигляді виступів російських чиновників дещо нижчого рангу, яка зазвичай відбувається за тиждень до приїзду особи номер один (чи номер два), була лише трохи жорсткішою, ніж завжди. Кремль оголосив свої вимоги, натиснувши трохи сильніше, ніж у Києві нас «розхитуватиме» керівник уряду РФ. Так, заступник керівника «Газпрому» висловив сподівання, що Україна нарешті зменшить (?!) вартість транзиту російського газу своєю територією. Яка, нагадаємо, нині є нижчою за ринкову. Москва також вкрай негативно поставилася до ідеї ІРО (продаж акцій на біржі. — Авт.) компанії «Нафтогаз України». Річ у тім, що Київ пропонував продати цінні папери національної акціонерної компанії разом із ГТС, яка найбільше цікавить Росію. І наші східні сусіди висунули зустрічну пропозицію: утворити СП із «Газпромом», до якого «влити» українську газотранспортну систему, а решту — продавати. І за це Україна, мовляв, отримає суттєві цінові преференції: газ по 160 доларів за тисячу кубів. Проте «Нафтогаз» без «труби» — і це цілком очевидно — коштуватиме у декілька разів дешевше. І Путін «ламатиме» Януковича погодитися на таку нерівну заміну.

Але безперечним хітом візиту має стати приєднання України до Митного союзу з Росією, Казахстаном та Білоруссю. Яке водночас похоронить більшість євроінтеграційних процесів нашої держави. Так посол Німеччини прямим текстом заявив: або Україна буде у Митному союзі, або у зоні вільної торгівлі з ЄС. Від Путіна очікують або сильнішого, ніж завжди, тиску на своїх співрозмовників, або кілька джокерів у рукаві. «На пропозиції щодо Митного союзу не піде жодний нормальний бізнесмен, тим більше з Донецька, де вже відчували смак влади і власності, — вважає політолог Віктор Небоженко. — У них, донецьких, немає пієтету перед Путіним — вони роблять ставку на Медведєва».

Як відомо, після останнього, провального, візиту Путіна до Києва восени минулого року, коли той, ображений непоступливістю господарів, навіть не залишився на обід, настала епоха охолодження стосунків. Якщо «залізний ВВП» «обламається» у Києві вдруге підряд, то це може зашкодити його іміджу в самій Росії. «І призведе до електоральних втрат», — каже Небоженко. Можливими джокерами експерти вважають акції газогону «Північний потік». Якщо Володимир Путін запропонує поміняти їх на «нафтогазівські», навіть з «трубою», то така пропозиція, на думку аналітиків, може бути цікавою для нашої держави.

Приїзд Путіна вирішила використати і Юлія Тимошенко, заявивши, що відкриття проти неї другої справи — про підписання газових контрактів з Москвою — пов’язане з підготовкою до візиту російського гостя. Щоправда, не варто забувати, що й справді вкрай невигідний для України контракт Юлія Володимирівна підписувала саме з Володимиром Путіним. Для якого документ був, навпаки, дуже й дуже вигідним.

Для нового початку

Україна має свої очікування від візиту ВВП. На засіданні комітету з питань економічної співпраці, яка відбулася після прильоту Путіна до Києва, український Прем’єр Микола Азаров сформулював бажання української влади: перегляд газових домовленостей та гарантії транзиту російського блакитного палива. Мотивація: наша країна чітко виконує всі домовленості. «А враховуючи наші неодноразові розмови про нову газову угоду, варто було би прискорити її розробку», — сказав Азаров.

Підсумки зустрічі стали відомі вже після підписання цього номера «УМ» до друку.

Хроніка ВВП

Одразу після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, очільник уряду РФ бував у Києві мало не частіше, ніж у своїх резиденціях: обговорювалися теми «здачі» атомної галузі, авіа– і кораблебудування тощо.

Скажімо, 21 квітні 2010 року була підписана сумнозвісна Харківська угода, яка «подарувала» нам так звану знижку в оплаті газу за продовження базування Чорноморського флоту в Криму. А вже 26 квітня Путін здійснив експрес–візит до Києва: на українській землі він перебував лише кілька годин. Мета залишилася за кулісами.

У липні ВВП прибув до кримського озера Гасфорт на байк–шоу. Світ тоді обійшли знімки, на яких Путін сідлає триколісний «Харлей–Девідсон» модифікації «Леман».

«Любов» пішла на спад після візиту в жовтні 2010 року. Російський прем’єр ще до посадки у «Борисполі» задекларував кілька галузей економіки, у яких він хотів би «дружити» з Києвом. Але переможного для Москви діалогу не вийшло: Путін на кілька годин запізнився на зустріч з українською делегацією, був скупий на емоції, а топ–новиною для преси став синець під оком московського гостя. У цей час «для Путіна» роздяглися активістки руху «Фемен», які тримали плакати «Україна — не Аліна» (натяк на зв’язок Путіна з гімнасткою Кабаєвою).