Тримай п’ять?

Партія влади вже за півтора року до наступних парламентських виборів узялася за відсіювання конкурентів. Із подачі Президента в законопроекті про вибори народних депутатів може з’явитися небувало високий для України виборчий бар’єр — 5% (досі було 3%). Такий ценз дозволить потрапити у Верховну Раду лише найбільшим політичним силам — як у Росії. Натомість партії, що набирають навіть по 1,2 мільйона голосів — а це дуже суттєвий електоральний показник для України, — опиняться поза парламентом. Хіба що проведуть своїх депутатів у мажоритарних округах. Адже перегони, за задумом Банкової, проводитимуться за змішаною системою: половина — за загальними списками, ще 225 обранців — із «місць», як це було 2002 року.

Підтягуйтеся, товариство!

Підвищення виборчого бар’єру — найбільш резонансне положення концепції законопроекту, яку презентував міністр юстиції Олександр Лавринович, голова робочої групи з розробки виборчого законодавства. «Дивлюся, дехто з вас читає [концепцію виборчих змін], хитає головою. Вражає, так? Неочікувано», — Лавринович, прийшовши на прес–конференцію, і сам визнав «гучність» окремих положень.

«Вивчаючи різні точки зору, попередньо, відповідно до «чорнового» варіанту, глава держави погодився з тим, щоб прохідний бар’єр було передбачено на рівні 5%», — пан Лавринович згадав про електоральний поріг аж наприкінці вступного слова. Міністр вважає, що для змішаної виборчої системи це якраз оптимальне число. «Якщо [бар’єр] робити меншим — він узагалі не буде відігравати ролі. Якщо більшим — це буде дискримінувати частину громадян, які мають симпатії до певної політичної сили», — зазначив Лавринович.

Якби такий високий бар’єр — 5% — діяв на минулих виборах, то зірки Олександра Мороза, Володимира Литвина, Наталі Вітренко чи Віктора Медведчука затримувалися б на небосхилі Верховної Ради України на значно коротший час. Або взагалі не з’являлися б. І, відповідно, їхні виборці не мали б свого представництва у ВР.

Лавринович із приводу персоналій каже: «В Україні завжди будуть політики, яким неможливо буде знайти виборчу систему, за якої вони могли б перемогти».

Вибирай: або в округ, або у список

Ще один нюанс, який створить політикам перешкоди для подолання вибор­чого бар’єру, — це відмова від виборчих блоків. «За весь час, за двадцять років, при всіх системах, ми могли переконатися, що ще не було блоку, який би дожив до кінця каденції, на яку його обирали. Потрібно сформувати політичну відповідальність. Треба, щоб у нашій державі розвивались реальні та сильні політичні партії, без різноманітних інструментів, які послуговуються одним лідером або одномоментною суспільною ситуацією для того, щоб отримати певну кількість голосів», — каже Лавринович.

Позитив, що на мажоритарних виборах матимуть право балотуватися самовисуванці. Бо, наприклад, на минулих місцевих виборах кандидатам доводилося шукати собі партійне прикриття… «Один із підсумків, який ми побачили на місцевих виборах, — виникла потреба, щоб той чи інший політик, місцевий діяч міг мати змогу балотуватися й перемагати», — зізнався Лавринович. Залишається пошкодувати, що партія влади не дослухалася до цих аргументів раніше, перед місцевими виборами. А попереджали ж!..

Окрім того, робоча група пропонує, щоб у 2012 році кандидати не мали можливості паралельного походу за мандатом: вони мусять вибрати між мажоритарним округом або місцем у партсписку (така система діяла і в 2002 році, а, для прикладу, у 1998–му кандидати могли йти в окрузі і «перестраховуватись» за списком). Отже, майбутні вибори будуть для багатьох політиків грою «ва–банк».

А депутатські голоси порахували?

Олександр Лавринович повідомив, що концепція вже схвалена Президентом. Водночас пункти проекту ще можуть зазнати коригування. В тому числі під час розгляду у Верховній Раді. «На цьому шляху будуть зміни. Це не кінцеве рішення, що буде так, і ніяк інакше», — зазначає Лавринович.

Наразі складається так, що пропозиція про прохідні 5% може не знайти розуміння у чинній Верховній Раді. За даними останніх соціологічних опитувань, пропонований бар’єр могли би подолати лише чотири сили: Партія регіонів — 20,5%; «БЮТ–Батьківщина» — 12,5%; «Фронт змін» — 7,5% та «Сильна Україна» — 5,6% (за даними опитування Центру Разумкова, проведеного у січні–лютому). Партнери «регіоналів» по коаліції — і «литвинівці», і комуністи — опинилися б за бортом. Таким чином, підвищення виборчого бар’єру могли б підтримати хіба Партія регіонів і «Батьківщина».

Проте народний депутат із БЮТ Роман Забзалюк запевнив «УМ», що його фракція не згодна з пропозицією Банкової. «Це намагання Партії регіонів підкоригувати виборче законодавство під себе. Я вважаю, що це неприпустимі речі. Фактично, це намір знищити опозиційні сили», — зазначив Забзалюк.

Коментуючи зауваження, що підвищення бар’єру піде на користь БЮТ, бо дозволить позбутися кількох конкурентів з одного електорального поля, нардеп відповів: «Зараз не стоїть питання про вигоду «Батьківщині» або іншій партії. Проблема в тому, що режим Януковича намагається відсікти нові політичні сили, які починають підійматися і протистоять владі».

Стимул чи стилет?

Голова комітету вибор­ців України Олександр Черненко вважає, що запропонований бар’єр — надміру високий для українських реалій. «Для України оптимальний поріг — це 3–4%. Вище 4% — це дискримінаційна форма. Я вважаю, що, коли політична сила користується підтримкою, наприклад, 4% громадян, вона має бути представлена у владі», — заявив Черненко.

Натомість Юрій Якименко, директор політико–правових програм Центру Разумкова, вважає, що за деяких обставин 5–відсотковий бар’єр міг би стати стимулом для розвитку партій. «Крупні політичні партії виступають за підвищення бар’єру. Дрібні сили — за скасування бар’єру. Прохідний поріг — це питання політичного компромісу, — каже Якименко. — І 3%, 4% і 5% існують у європейській практиці. Це питання залежить від конкретних політичних умов тієї чи іншої країни. Очевидно, це може стати певним стимулом для самих партій і створення більш сильних партійних структур, які працюватимуть на регулярній основі. Але дійсно, є проблема представлення інших політичних сил».

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Голова КВУ Олександр Черненко вважає інститут виборчих блоків недосконалим, але виправданим. «Автоматично рубати блоки, забороняти — це не зовсім демократична практика, тому що в багатьох країнах блоки є. Треба створити такі законодавчі умови, щоби штучні блоки створювати було невигідно», — зазначив Черненко.

Водночас експерт Центру Разумкова Юрій Якименко вважає позитивною відмову від блоків. «Це не те, за чим треба шкодувати. В наших умовах блок — це лідер певної політичної сили, який має особистий рейтинг, плюс формальна «підложка» у вигляді якихось партійних структур. Це, на жаль, спотворює нашу партійну систему», — вважає Якименко.

ДИСКУСІЙНЕ ПИТАННЯ

«Противсіхів» знову упосліджують

Робоча група з розробки виборчого законодавства пропонує скасувати у виборчому бюлетені графу «проти всіх». «Це відмова від негативізму у виборчих технологіях», — прокоментував міністр юстиції Олександр Лавринович.

Голову робочої групи спитали: а якщо громадянин прийшов у магазин купувати хліб, а йому пропонують цукерки або кашу, чи змушений він робити покупку? Лавринович відповів: «Якщо вам потрібно хліб, а ви заходите до магазину будівельних матеріалів, то, очевидно, вам важко буде знайти там, що ви шукаєте».

«Якщо вам не підходить жодна з існуючих політичних партій і жоден із кандидатів, у вас є право висунутись самому. В іншому випадку ви взагалі протестуєте проти права вибору», — відрубав Лавринович.