Для абітурієнтів незабаром почнеться гаряча пора. (Фото Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)
Минулого місяця Українському центру оцінювання якості освіти виповнилось п’ять років. Але «ювілейна» дата, до якої можна було б звітувати про успіхи, аж ніяк не втішає експертів. Більше того, вони заявляють, що впродовж останніх двох років Міністерство освіти цілеспрямовано зводить нанівець значення Зовнішнього незалежного оцінювання як механізму прозорого та рівного доступу до вищої освіти. Адже ті нововведення, які торік з’явилися в Правилах вступу до вищих навчальних закладів, цьогоріч були «вдосконалені». І саме вони створюють нерівні умови для абітурієнтів і зменшують рівень прозорості доступу до вищої освіти.
На думку першого керівника Українського центру оцінювання якості освіти Лілії Гриневич, під час цьогорічної вступної кампанії абітурієнти та їхні батьки будуть змушені захищатися від можливих маніпуляцій. Наприклад, сумарний бал для вступу у виші буде складатися з результатів ЗНО, середнього балу атестата та бонусних балів за те, що ви прослухали підготовчі курси або брали участь в олімпіадах. Річ у тім, що в рейтинговому списку буде оприлюднено тільки сумарний бал, на відміну від попередніх років, коли потрібно було показати, з чого він складається. Таким чином, є широке поле для маніпулювання балами, а отже, для корупційних схем, з якими так завзято бореться уряд.
«Усі підготовчі курси платні, і далеко не кожен абітурієнт, навіть який живе у межах доступності до них, може заплатити 2,5—3 тисячі гривень, — пояснює екс–керівник УЦОЯО Ігор Лікарчук. — Якщо ми одним даємо можливість отримати 20 балів на підготовчих курсах, а інші такої можливості не мають, то чи не є це прихованою формою того ж самого хабара?».
Викликає сумніви ще одне нововведення Міносвіти — запровадження системи електронної подачі документів. Ідея насправді хороша — ті абітурієнти і батьки, які торік вистояли шалені черги на пекучому сонці під приймальними комісіями, з цим погодяться. Але як насправді працюватиме ця система — досі ніхто не знає. «До часу подачі документів залишається три місяці, а суспільство не бачило жодного нормативного документа, яким регламентується робота електронної системи, ми не маємо інформації, наскільки вона захищена від стороннього втручання, — додає Ігор Лікарчук. — Більше того, ця система подачі документів ніяк не пов’язана з іншими базами даних про абітурієнтів. Тобто, якщо ми маємо цей узагальнений бал вступу, відсутність захищеної системи подачі документів через мережу інтернет і неконтрольованість ситуації, які дані туди вноситимуть, то маємо всі підстави говорити, що цим створено додаткові умови для маніпулювання пiд час вступної кампанії».
Ігор Лікарчук наголошує, що програли і ті, хто закінчив школу до 2007 року, а відтак отримав сумнівну пільгу — міг не проходити тестування або подавати «старі» сертифікати. За даними фахівців, які аналізували вступну кампанію, саме ця категорія абітурієнтів програла, тому що вони не змогли поліпшити середній бал атестата, бо він уже був у них на руках. «Результати вступної кампанії 2010 року показали, що середній бал атестата, порівнюючи з середнім атестатом 2009 року, значно виріс, — констатує пан Лікарчук. — Але виріс він у так званих «свіжих» випускників, які закінчили школу в 2010 році. Я вже не кажу про збільшення майже у півтора раза кількості медалістів, про значне зростання успішності випускників шкіл у селах та селищах, — це все є, але від цих усіх новацій насамперед програли випускники минулих років».
У цілому, констатує екс–директор УЦОЯО, вступна кампанія 2011 року буде набагато складнішою. «Умови прийому сформульовані так, що контроль за прозорістю і чесністю вступної кампанії дуже обмежений. Тому в нас є єдина порада для абітурієнтів та їхніх батьків: ми не повинні мовчати. Саме участь громадськості у цих процесах є надзвичайно важливою і значущою», — підсумував Ігор Лікарчук.
— Саме Фонд «Відродження» свого часу ініціював виникнення в Україні Зовнішнього незалежного оцінювання. Якщо ви окинете оком реформи в Україні, то фактично це єдина реформа, яка була успішно втілена. Фонд працюватиме над тим, щоб не зупинятися на системі тестів лише при вступі у ВНЗ, а розповсюджувати оцінку Зовнішнього тестування на всі рівні школи. Це забезпечить рівний доступ до освіти і до її якості.
Мені Ірина Бекешкіна (старший науковий співробітник Інституту соціології НАНУ, очільниця фонду «Демократичні ініціативи». — Ред.) надала дані опитування. На запитання «Чи доводилося вам стикатися з випадками корупції у ВНЗ?» 33% відповіли: особисто стикався та 29% — чув. На запитання «Чи доводилося вам особисто в процесі навчання дарувати подарунки викладачам?» ствердно відповіли 31% відсоток опитаних, надавати викладачам послуги, купувати пропоновані особисто ними навчальні матеріали, книги — 27%, купувати реферат, курсову, дипломну роботу — 21%, платити гроші за оцінку — 24%. «Якщо ви особисто робили щось iз переліченого вище, то з якою метою?» — для того, щоб вступити у ВНЗ — 8%, щоб отримати потрібну оцінку — майже 52%, щоб викладач прихильно ставився під час здачі сесії — 28%. «У яких ситуаціях прояви корупції найбільш поширені у вузах?» — при складанні заліків та іспитів — 74%, при захисті дипломних робіт — 23%, щоб уникнути відрахування — 23%.
Отже, введення ЗНО різко знизило рівень корупції при вступі, але вона перемістилася вже у сам навчальний процес. Тому варто посилювати Зовнішнє оцінювання і поширювати його вже на оцінювання викладання у вузах. Тому що це єдиний спосіб, не реформуючи виші, стримувати корупцію, яка підриває якість освіти, а значить, і якість нашого майбутнього.
Екс–директор Центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук зазначає, що торік за промахи під час вступної кампанії нікого з ректорів вишів не було покарано. Хоча за попереднього міністра освіти Івана Вакарчука застосовували заходи дисциплінарного впливу до керівників університетів, які порушували умови прийому, — аж до позбавлення ліцензій деяких вищих навчальних закладів. За результатами ж вступної кампанії в 2010 році УЦОЯО було перевірено 1017 наказів про зарахування до ВНЗ і встановлено, що 1,5 тисячі абітурієнтів до університетів були зараховані з результатом, меншим нiж 124 бали. Майже по 5 тисячах абітурієнтів у системі «Конкурс» показані результати, які не відповідають тим, що є реально в базі даних Українського центру. 3,5 тисячі «засвітилися» у базі даних абітурієнтів, які мали проходити Зовнішнє оцінювання, не проходили його взагалі і стали студентами. Майже 4 тисячі тих, чиї номери і прізвища сертифікатів у рейтингових списках і в системі «Конкурс» не відповідають базі даних Українського центру. «І жоден керівник вищого навчального закладу за такі речі покараний не був», — обурюється Ігор Лікарчук.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
