Синиця в руці — «бронза» навпіл

Про те, що титулованим Ігорю Коробчинському та Олександру Берешу, які останніми з українців досягали міжнародних медальних вершин у гімнастичному багатоборстві, росте гідна зміна, стало відомо у 2006 році, коли Микола Куксенков виграв абсолютну першість на юніорському чемпіонаті Європи. Щоправда, після тієї перемоги в кар’єрі гімнаста намітився спад — через травму кисті та тривалий курс реабілітації. Проте після Універсіади 2009 року Коля повернувся у стрій, і результат не змусив довго чекати. Минулого року на світовій першості Куксенкову–молодшому не вистачило до п’єдесталу в багатоборстві якихось 0,033 бала. А вже на цьогорічному єврофорумі, який днями закінчився в Берліні, медаль не вислизнула з його рук.

Простіше — не означає гірше

За словами наставника чоловічої збірної України Юлія Куксенкова, у його сина були всі шанси боротися в «абсолюті» за «золото». Проте сімейний тандем вирішив міцно вхопити за синицю, ніж ганятися за журавлем. Батько й син підійшли до старту розважливо, зменшивши складність берлінської програми на 1,5 бала порівняно з Кубком України. «За нашими розрахунками, ми мали «залізобетонні» шанси на «призи», — розповідає «УМ» Куксенков–старший. — Особливої різниці між «сріблом» та «бронзою» я не бачу. А от у боротьбі за «золото» довелося б ризикувати, й могла повторитися ситуація недавнього чемпіонату світу, коли ми взагалі залишилися без нагороди. Тому ми свідомо пішли на спрощення програми, щоб гарантовано отримати медаль — не важливо, якої проби».

Очільник чоловічої збірної хоч і розраховував на п’єдестал у багатоборстві, однак про реальність його обрисів повірив лише після виступу Миколи на останньому з шести снарядів. «Коли Коля зіскочив з коня, я усвідомив, що буде нагорода», — Юлій Михайлович має на увазі неабияку напругу боротьби.

У черзі за дорогоцінним металом стояло одразу шестеро спортсменів. А в підсумку відзнаки єврофоруму отримали четверо гімнастів — на церемонію нагородження організаторам турніру довелося готувати два бронзові комплекти, один із яких дістався саме нашому співвітчизникові. Микола Куксенков набрав однакову суму балів із британцем Даніелем Пурвісом. На найвищу сходинку піднявся Філіпп Бой із Німеччини, другим став румун Флавіуш Кочі.

«Дивна у нас країна! Після успішного виступу на чемпіонаті Європи нам телефонували з Росії, брали інтерв’ю закордонні ЗМІ, а на Батьківщині в аеропорту нас не зустрів жоден журналіст», — скаржиться Юлій Куксенков.

Разом із його сином до фіналу в багатоборстві пробився ще один наш співвітчизник. «Для Віталія Наконечного це був перший виступ на дорослих змаганнях. Як для дебютанта, який рвонув із місця в кар’єр. Думаю, восьме місце — хороший результат. Та й узагалі, шість фіналістів [для збірної України в різних дисциплінах] — це досить добрий показник», — підбиває підсумки Юлій Куксенков.

Олег Якубовський та Ігор Радівілов показали, відповідно, шостий та восьмий результат в опорному стрибку. Ще на двох снарядах — брусах та поперечині — Микола Куксенков був, відповідно, четвертим та шостим.

Курчат рахуватимуть восени

На противагу пристойному виступу чоловічої збірної, вояж до Берліна представниць жіночої команди навряд чи можна назвати вдалим. Жодна з чотирьох українок не потрапила до вирішальних раундів. «Наші провідні спортсменки відновлюються після травм. Я вирішив приберегти їх до ліцензійного чемпіонату світу, який відбудеться восени. А вчорашнім юніоркам просто не вистачило досвіду», — так пояснив «УМ» невдачу своїх підопічних їхній наставник Ігор Коробчинський.