Житомирський музей космонавтики, заснований у 1970 р., завдячує появою головному рушієві ракетно–космічної галузі СРСР Сергію Корольову. Саме в Житомирі у 1907 р. народився і провів кілька років дитинства видатний конструктор. Дім–музей Корольова — поруч, через дорогу. Багато експонатів музею — ретельно підібрані копії, але є й оригінали, наприклад спускний апарат корабля «Cоюз–27», що побував у космосі, їжа космонавтів, скафандри.
Ще один, аматорський, музей космонавтики ще в 1960–х було зібрано в Артеку.
Львів. Тут працює Львівський центр Інституту космічних досліджень НАНУ. А підприємство «КОНЕКС» виготовляє космічні спектрометри для штучних супутників Землі.
У Києві розташовано офіс Національного космічного агентства України та 9 підприємств галузі, зокрема «Арсенал» (оптичні прилади для супутників), «Київський радіозавод» (системи керування стратегічними ракетами, зокрема першою радянською Р–12, а також СС–18, «Сатаною»), НВО «Курс» (елементи наземної інфраструктури та приладів для МКС), «Укркосмос» — оператор національної супутникової системи зв’язку.
У с.Шкільне неподалік Сак під керівництвом Корольова було зроблено з ракушняку полігон, що імітував поверхню Місяця, де випробовували три варіанти радянського місяцехода. До випробувань залучали й місцевих трактористів. Один iз тих апаратів — у музеї в Житомирі, другий — у Зоряному містечку під Москвою, третій після горбачовської перебудови продали у США.
У м. Короп на Чернігівщині 31 жовтня 1853 року народився Микола Кибальчич. Учився в Новгород–Сіверському. Саме він винайшов динаміт до Нобеля і ракетний двигун — до Ціолковського. Заарештований у 1881–му як один iз «народовольців», які готували замах на царя Олександра ІІ. Креслення ракетного двигуна, керування польотом пристрою з таким двигуном, програмний режим горіння пального, — все це Кибальчич надряпав ґудзиком на стіні каземату, а за два тижні до смерті передав і на папері через свого адвоката. Ці документи пролежали в спецархівах до 1917 р.
Харківський «Хартрон» постав у 1953 р. як Особливе КБ № 285. Тут розробляли радіотехнічні прилади, які згодом використовували на космічних апаратах серії «Космос», «Океан». «Хартрон» також модернізує наземні комплекси управління космічними апаратами, зокрема й першим українським — «Січ–1». Також на Харківському авіазаводі зробили той самий Ту–154, на якому випробовували умови невагомості перші космонавти СРСР, серед них і Гагарін. У 1979 р. літак доставили із Зоряного містечка під Москвою на ХАЗ як музейний експонат.
На території України зареєстровано за останні століття падіння 43 метеоритів, з них чотири — залізні. Найперший із досліджених — Княгиня — упав на Закарпатті 9 червня 1866 р. Відтак було зібрано до тисячі масивних уламків. Найбільша частина — вагою 286 кг — нині є експонатом Віденського музею природничої історії.
А найбільшим метеоритом, причому в усій Європі, вважають Іллінецький (Вінницька область), що упав у 1905 р.
Найдавніший український метеорит упав біля с. Жигайлівка (Сумщина) у 1787 р.
Леонід Каденюк — перший і наразі єдиний космонавт незалежної України. Народився 28 січня 1951 р. у с.Клішківці Хотинського району на Буковині. Ще 1976 р. був відібраний до загону радянських космонавтів і пройшов підготовку. Втім перший політ здійснив у 1997 р. у складі міжнародного екіпажу на американському човнику «Коламбія». У космосі вивчав вплив невагомості на фотосинтез рослин (сої та моху), розвиток зародку, стійкість до патогенних грибків.
Національний центр управління та випробування космічних засобів, що в Євпаторії, постав на базі ще радянського «дублера» Центру управління космічними польотами. Тут за СРСР був випробувальний центр для льотчиків та космонавтів. Тут зустрів свій останній день народження Юрій Гагарін. Ще одна діюча понині льотно–випробувальна станція, на базі якої космонавти, в тому числі й Гагарін, відтреновували приводнення, розташована під Феодосією, у Приморському.
Дніпропетровський «Південмаш» — колиска української космічної галузі. Заснований у 1944 р. як автомобільний завод, за 9 років був перепрофільований на серійні випуски ракет Корольова. У 1954 р. тут було засновано конструкторське бюро під керівництвом Михайла Янгеля для розробки балістичних ракет. КБ «Південне» було мозком стратегічної ядерної системи СРСР. За роки незалежності України на рахунку «Південмашу» — участь у програмі «Морський старт», 28 успішних запусків ракети–носія «Зеніт».
1. Георгій Береговий (с.Федорівка Карлівського району на Полтавщині, 15 квітня 1921 р.). Двічі Герой Радянського Союзу, дві «ходки» у космос, зокрема у 1968 р. здійснив стиковку двох космічних кораблів. Відомий також тим, що взяв Віктора Януковича на поруки і звільнив з ув’язнення, коли тому було 20 років.
2. Володимир Васютін (Харків, 8 березня 1952 р.). Командир корабля «Салют Т–14». Під час перебування на космічній станції важко захворів і мусив повернутися на землю.
3. Віталій Жолобов (с. Стара Збруївка Голопристанський р–н Херсонщини, 18 червня 1937 р.). Здійснив політ у 1976 р. У 1995—96 рр. був «губернатором» Херсонщини.
4. Леонід Кизим (м. Красний Лиман на Донеччині, 5 серпня 1941 р.) Здійснив три польоти. У 1984 р. пробув на станції «Салют» 237 днів, шість разів виходив у відкритий космос.
5. Анатолій Шевченко (с. Основинці Краснокутського району Харківщини). У 1986 р. провів у космосі сiм діб. Через сiм місяців помер від пухлини мозку.
6. Леонід Попов (м. Олександрія Кіровоградської обл., 31 серпня 1945 р.). Перший політ тривалістю 185 діб здійснив у 1980 році.
7. Павло Попович (м. Узин Київської обл.). Перший космонавт–українець. У 1962 році здійснив перший у світі груповий політ двох кораблів, які — також уперше — тримали між собою радіозв’язок.
8. Георгій Шохін (м. Ровеньки на Луганщині, 3 серпня 1935 р.). Брав участь у першому у світі груповому польоті трьох кораблів (1969 р.). Під час цього польоту було випробувано зварювальні роботи на апаратурі Інституту ім. Патона.
9. Олександр Волков (м. Горлівка, Донеччина, 27 травня 1948 р.). Здійснив три польоти в космос. 2009 р. обраний головою адміністрації Зоряного містечка. Його син Сергій — теж космонавт, російський.
10. Юрій Маленченко (м. Світловодськ на Кіровоградщині, 22 грудня 1961 р.). Уславився 2003 р. своїм одруженням просто на борту МКС з американською астронавткою. Обручки для молодят доставив на МКС вантажний корабель «Прогрес».
* Загалом 40 космонавтів світу народилися в Україні або мають українське походження.
У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>
Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>
Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>
Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>
«Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>
«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>
