Коли після затяжної зими нарешті приходить довгоочікувана весна, «на доважок» до ясної погоди з теплим вітерцем та яскравим сонечком наш організм зазвичай отримує чимало нездужань. Лікарі констатують, що саме на цю пору року припадає пік загострень багатьох хронічних захворювань та скарг на млявість, занепад сил і відчуття втоми. Тому вже звичні до такої ситуації пацієнти–«хроніки» намагаються заздалегідь підготуватися до небезпечного періоду та запобігти загостренню хвороби. Що ж робити, аби весна не перетворилася з прекрасної квітучої пори на сезон болячок? Відповідь на це питання «УМ» шукала у столичного лікаря–імунолога.
Зарядку робіть уранці, а «тягати залізо» краще надвечір
Медики наголошують: якщо імунітет працює нормально, весняні проблеми зі здоров’ям людині не загрожують. Відповідно, для того, щоб не страждати від хронічної втоми, головного болю та інших сезонних неприємностей, треба зміцнити захисну систему організму. Насамперед — підживити його комплексом вітамінів та мікроелементів. Але самих лише таблеток мало. Навесні обов’язково треба більше відпочивати, проте не валяючись на дивані, а в активній формі: записатися на плавання, пілатес, йогу тощо. В обідню перерву варто хоч на 15—20 хвилин вийти прогулятися на свіжому повітрі, посидіти на лавці в парку.
Багато користі може принести відвідування тренажерного залу, та за умови, що «качатиметеся» ви вже в другій половині дня. «Хоч як це дивно, але вранці серйозне фізичне навантаження великої користі організму не принесе, — пояснює директор Київського центру клінічної імунології, головний імунолог столиці Олег Назар. — Звичайна зарядка — інша справа. Після нескладних вправ посилюється кровообіг, вимиваються токсини з клітин, організм трохи очищується. А от на тренажерах краще займатися вдень або надвечір, тоді ефект буде значно кращим».
Крім того, самопочуття залежить від ритму життя, робочого графіку та вміння раціонально розподіляти час на працю та відпочинок. Наприклад, на понеділок та п’ятницю важливі справи краще не планувати. Наприкінці робочого тижня людина втомлена, а в понеділок ще тільки входить у робочий ритм.
Ще одним важливим фактором, який допоможе побороти весняну слабкість, головний імунолог Києва називає правильне харчування. За словами фахівця, після зими особливо важливо дбати про те, щоб на столі щодня були овочі та каші, а не самі лише котлети з ковбасами (недарма ж саме на весну припадає Великий піст).
«Навесні на перше місце за кількістю споживання має вийти клітковина — волокна, які містяться в рослинах, — пояснює Олег Назар. — Річ у тім, що взимку організм потребує багато білку, який добре «зігріває», тому в холодну пору року варто вживати більше м’ясних страв. Проте є одна проблема: якщо їсти забагато м’яса, та ще й без салатів чи гарнірів, цей продукт дає сильну інтоксикацію. У Китаї навіть був такий метод тортур для тих, хто чимось не догодив імператору: в’язня годували самим лише напівсирим м’ясом, і досить швидко людина помирала... Тому навесні, коли обмін речовин прискорюється і потужно «гріти» тіло вже не треба, я раджу споживати менше білків. А більше налягати на клітковину, яка працює природним сорбентом і виводить токсини з організму, сприяючи покращенню самопочуття».
Улюблена робота зміцнює імунітет
І, нарешті, ще одна умова, важлива для покращення імунітету, — гарний настрій. Тому так корисно займатися тим, що приносить радість, — спілкуватися з приємними людьми, виїздити на природу, зрештою, працювати на тій роботі, яка тобі подобається...
Медики наголошують: позитивні емоції й відчуття задоволення від життя змушують хвороби відступати. Особливо це стосується традиційних для весни нездужань, яких, за великим рахунком, могло й не бути, бо вони «підловили» людину в момент найбільшої слабкості імунної системи. Якби імунітет був трохи міцнішим, болячка б не «причепилася». Йдеться про астенію, загальну слабкість, проблеми з кишечником, часті дрібні застуди, нежить, дискомфортне відчуття «дертя» в горлі, загострення хронічних захворювань тощо.
Іноземні дослідження свідчать, що сміх нейтралізує дію гормонів стресу, які пригнічують роботу імунної системи. Крім того, після сеансу «сміхотерапії» в крові підвищується кількість Т–лімфоцитів — клітин імунної системи, які борються з вірусами та бактеріями. «Науково доведено чіткий взаємозв’язок між активністю лімфоцитів та активністю нейронів, — провадить Олег Назар. — Якщо людина почувається радісною, бадьорою, то й з імунітетом у неї все гаразд, система працює, як належить. А депресивний стан спричиняє імунодефіцит. Причому дефіцит не через нестачу імунних клітин, а через зменшення їх активності. Тож трапляється так, що імунограма пацієнта, який перебуває в депресії, нібито й добра. Але насправді функція імунітету в нього значно знижена».