Скорочений взірець

Віктор Янукович звільнив п’ятьох заступників голови адміністрації Президента й одного першого «зама». Цей крок обґрунтовано потребою продовження адміністративної реформи. Утім ротації не вдарили по звільнених чиновниках: усі вони залишилися працювати в структурі Банкової й курируватимуть здебільшого ті самі напрями.

Тепер у Сергія Льовочкіна буде лише один перший заступник — Ірина Акімова. Представниця глави дер­жави у Кабінеті Міністрів — єдина із «замів», кого не зачепили президентські укази. Окрім того, Льовочкін матиме двох «звичайних» заступників — Олега Рафальського та Станіслава Скубашевського (прикметно, що Янукович залишив у «замах» непублічних діячів, мало відомих широкому загалу). Під час реорганізації АП Президентові довелося їх звільнити з посад, а потім заново призначити. Унаслідок пертурбації Рафальський утратив пост керівника управління документального забезпечення, а Скубашевський — управління з питань регіональної та кадрової політики.

Із посади першого «зама» Льовочкіна звільнено Олену Лукаш, із постів «звичайних» заступників — Ганну Герман, Андрія Гончарука, Юрія Ладного, Андрія Портнова та Марину Ставнійчук. Із пані Мариною — найцікавіша ситуація: її, одну з «правих рук» Президента Віктора Ющенка, Янукович узяв до своєї адміністрації чотирма днями перед тим. І одразу — у відставку.

Хоча не все так болісно. Усім звільненим глава дер­жави надав новий статус — радників Президента. Вони залишаться у структурі АП і, не виключено, навіть не покидатимуть своїх кабінетів. Ба більше, в проекті закону про державну службу, який зараз натужно вивчається у Верховній Раді, Президент запропонував надати своїм радникам найвищий статус держслужбовця — А–1 (перший ранг). За чинним законом, радники глави держави належать до другої категорії (із можливістю присвоєння 3–5–го рангу). Словом, бути радником — так само «жирно», як колись — заступником глави АП.

Екс–заступник голови секретаріату Президента часів Ющенка Ігор Попов зазначив у коментарі «УМ», що головний мотив, яким керувався Віктор Янукович, — бажання створити видимість адмінреформи. «Змінилися переважно назви посад. Проте ті люди, які спеціалізувалися на певних напрямках — роботі з регіонами, судовій реформі тощо, — й далі будуть цим займатися. Коли Янукович став Президентом, він сумістив посади заступників із керівниками управлінь. Зараз ці посади називаються «радниками». У будь–якому випадку на Банковій залишається незмінною керівна десятка осіб. Тому мети такої реорганізації я не зрозумів», — зазначив пан Попов, нині — керівник центру «Політика», один із лідерів партії «Єдиний центр».

Ігор Попов вважає, що якби Президент справді хотів провести адміністративну реформу на рівні своєї канцелярії, то мав би вдатися до радикальніших кроків. «Функціонально в адміністрації нічого не зміниш — усе одно мають залишатися напрями роботи, тому це робилося скоріше для зовнішнього ефекту. Йому треба було здійснити хоча б якісь зміни», — вважає Попов. Керівник центру «Політика» нагадав, що наступна фаза реформи має зачепити обласні та районні адміністрації. Крок Президента має бути для них зразком для наслідування. «На нижчому рівні теж відбуватимуться скорочення. Я сподіваюся, що там не здогадаються перейменувати посади, а справді проведуть оптимізацію», — підкреслює Попов.

БАНКОВА: ХТО КУДИ

Звільнені заступники Льовочкіна збережуть за собою ті самі напрями роботи, що й колись. Олена Лукаш, як і раніше, буде представником Президента в Конституційному Суді, а Юрій Ладний керуватиме протоколом та церемоніалом.

Управління з питань судової реформи та судоустрою зберіг за собою екс–БЮТівець Андрій Портнов, щоправда, тепер воно носить назву просто «судоустрою», без «судової реформи» (певне, влада вважає, що реформу завершено).

Ганну Герман призначено керівником управління з гуманітарних і суспільного–політичних питань АП.

Андрій Гончарук очолив управління з питань міжнародних відносин.

Марина Ставнійчук очолила управління з питань конституційно–правової модернізації.