Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Промінь світла з бетону.
У Малій галереї «Мистецького арсеналу» відкрилася виставка відомого українського скульптора Жанни Кадирової під назвою «Неявні форми». Зазвичай вона експериментує з матеріальними речами, але цього разу вирішила створити великі скульптури нематеріальних об’єктів і проявити непроявлене.
Жанна Кадирова відома не тільки в художніх колах, її знають i мешканці столиці, адже деінде у Києві можна побачити вуличні скульптури цієї мисткині. Наприклад, «Лавки–графіки» на проспекті Перемоги: бетонна конструкція, покрита червоною, жовтою та білою плиткою i зроблена у вигляді діаграми, якими зображають зростання економічних показників. А в рамках минулорічної виставки «Заповнення» Кадирова закрила керамічними плитками пустоти не лише в приміщенні галереї, а й на вулиці міста. Цього разу Жанна взялася за «обробку» світла, перетворивши його на щось важке і навіки застигле за допомогою свого улюбленого матеріалу — бетону.
У тісному двокімнатному приміщенні Малої галереї «Неявні форми» виглядають досить ефектно — таке враження, що тонкі стіни ледь витримують вмонтовані в них джерела освітлення (світильники, лампи), з яких вириваються велетенські, масивні промені бетонного світла. До слова, один з об’єктів займає більше половини кімнати. Ще один експонат глядачі спершу можуть і не помітити — це звичайний офісний стіл iз комп’ютером та різними побутовими дрібницями, невеличка лампа освітлює «робоче місце» характерним уламком бетону. Щоб змонтувати таку «легкість» бетону, знадобилося неабияке вміння й шість робочих днів. «Я хотіла не лише відобразити ідею світла, а й звернути увагу на форми, які постійно присутні у нашому житті й на які ніхто не звертає уваги. Приміром, тіні, промінь від камери спостереження», — пояснила Жанна Кадирова в коментарі «УМ».
Над бетонними формами художник чаклувала також і цієї зими, працюючи над встановленням скульптури в Пермі: двометрове «надкушене» яблуко, зроблене з цегли зі зруйнованих пам’ятників архітектури, тепер вiдiграє роль своєрідного символу міста.
Виставка триватиме до 17–го квітня.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>