Квартирний БУМц

Бути у владі — це зовсім не те, що за неї боротися. Чи, скажімо, нею користуватися... Вчора Прем’єр–міністр Микола Азаров, глянувши на пікети під своїми вікнами, зрозумів, що Кабмін відповідає за весь комплекс господарських проблем у державі. Там, на вулиці Грушевського, стояли люди з плакатами «Де обіцяне покращення життя вже сьогодні?», «Збільшите побори — очікуйте революції». Зітхнувши, Прем’єр поділився своїми думками з громадськістю — перед початком засідання уряду. «За все на нас лежить відповідальність: і за цінову стабільність, незважаючи на світові коливання, і за стан доріг, незважаючи на обмеженість ресурсів», — сумно констатував Микола Янович.

Яскравим прикладом дилеми, над якою міркує наша виконавча влада, є ймовірність зниження акцизу на пальне. Того самого, який уряд нещодавно суттєво підняв. І кошти від якого нібито йдуть на дорожнє будівництво. «А скажіть, хіба дороги нам не потрібні? — сам себе запитав Прем’єр, додавши, що яке б рішення влада не ухвалила, все одно знайдуться критики. І насамкінець щиро зізнався: — Важко балансувати між розвитком і споживанням, які непрості рішення доводиться приймати уряду, а ще і відповідати за свої рішення».

«Розпочати бум о 9.00 (ранку)»

Тому Кабмін вирішив розпочати з головного — найглобальнішого і «найвідкатнішого» для економіки: з будівництва. Микола Азаров зізнався, що напередодні він дуже позитивно дискутував iз будівельниками, і щиро порадів, що ті об’єдналися у громадську організацію «Конфедерація будівельників України». Відтепер подібні диспути стануть регулярними, і їх з офісу будівельників перенесуть в урядовий будинок на вулиці Грушевського — на правах Прем’єра Микола Азаров оформив одному представнику конфедерації перепустку на урядові засідання. «Це новий серйозний партнер уряду», — для певності ще раз наголосив Микола Янович, даючи зрозуміти, що розмова кількома днями раніше і справді вдалася.

Натхнений домовленостями у вузькому колі, головний міністр навіть заговорив гаслами. «Власне житло в кожній сім’ї — це базовий показник якості життя, — кинув він у зал своїм підлеглим і задоволено посміхнувся. А потім дуже серйозно, навіть без тіні усмішки на обличчі, почав вголос мріяти про вічне. — Ми твердо націлені на те, щоб нарешті вирішити в державі житлову проблему».

Уже найближчими днями — за особистим розпорядженням М. Азарова — в Україні розпочнеться будівельний бум. Перешкод для цього розгулу стихії Прем’єр не вбачає жодних. У тому числі проблем у функціонуванні банківської сфери, яка ще не оговталася від кризи і не готова пропонувати населенню дешеві кредити. Не йшлося також про спроможність потенційних новоселів, доходи яких через кризу суттєво впали, брати ці самі кредити і сплачувати відсотки фінустановам.

Очільник Кабміну дивиться на ситуацію куди оптимістичніше. «Уряд, Нацбанк, будівельники. Усі сторони зацікавлені створити умови для будівельного буму в країні, а це не відбувалось тому, що не було умов та достатньої комунікації між учасниками», — щиросердно мовив Микола Янович. Глобальну проблему, треба розуміти, вдалося розв’язати того погожого дня на засіданні конфедерації: з’явився Прем’єр — і всіх помирив!

«Кажу відповідально: гроші у них є!»

Уряд разом iз Національним банком знову намагатимуться розробити механізм цільового кредитування спорудження соціального житла за значно ниж­чими, ніж на ринку, кредитними ставками. Микола Азаров знову пообіцяв виділити кошти на будівельні іпотечні кредити. У 2011 році Прем’єр сподівається виділити цілий мільярд гривень. А наступного, якщо, звичайно, збереже за собою крісло, — цілих десять мільярдів.

Паралельно готується концепція державної цільової соціальної програми забезпечення житлом «Своя квартира» на 2011—2025 роки. «Мета якої — вирішення житлового питання», — скромно мовив Микола Янович. «Під будівельників» Кабмін навіть готовий переписати цілу низку законів. У тому числі тих, що регулюють містобудівну діяльність, оподаткування, вічну проблему виділення земельних ділянок та навіть відповідальності чиновників за своєчасне здійснення зонінгу під будівництво. Остаточний перелік своїх вимог нові колеги–забудовники передадуть у секретаріат Кабміну через тиждень.

Утiм Прем’єр, як виявилося, не тільки щедро дає асам кельми і висотних кранів, а й ставить вимоги. Перша з них — обмежити свою рентабельність. Проблема і справді гостра, адже в докризовий час, за неофіційними даними, середня рентабельність столичних забудовників становила 500—1000 відсотків. І навіть нині, у кризовий (за даними уряду — посткризовий час. — Авт.) автори бетонних коробок та інших сучасних виявів застиглої музики не готові оперувати копійчаними прибутками. Але Микола Янович аргументує: «Гроші в банках є, зростання депозитів тільки за останній рік склало більше, ніж 86 млрд. грн. Це, насамперед, гроші для інвестицій». Але народ, зіткнувшись iз нечесною грою проти себе, i далi не вірить будівельникам.

Стати посередником та свого роду гарантом між забудовниками та їхніми клієнтами — шляхом ухвалення відповідних законів — аби гарантувати останнім збереження їхніх коштів, втім, влада поки не ризикнула. «Наголошую: доступ до кредитних ресурсів і до земельних ділянок — це ключ до будівельного буму», — натомість вирішив нагадати всім відому істину Прем’єр. Для підсилення ефекту вирішили створити постійно діючу раду. «Для впровадження інноваційної моделі роботи будівельного комплексу і практичного розгляду масштабних будівельних проектів, — мовив Азаров і ефектно закінчив фразу в дусі Віктора Януковича — Вважайте, що я призначаю відповідних міністрів всеукраїнськими виконробами».

«А ви, Клюєв, будете придумувати аргументи!»

До сфери будівництва належить і ще одне дітище нинішнього Прем’єра: спорудження у кількох областях гуртових сільськогосподарських ринків. У Києві, Львові та Донецьку робота, на думку Миколи Яновича, відбувається ритмічно. А ось Запоріжжя і Херсон пасуть задніх — тож глави цих облдержадміністрацій вчора персонально отримали по шапці від керівника уряду.

Ще один глобальний і вічний напрям докладення зусиль останнього уряду, у якому він, попри всі обіцянки, ніяк не може показати видимих результатів — газові перемовини з Росією. Наступного тижня знову збереться на своє чергове засідання міжурядовий україно–російський комітет з питань економічного співробітництва. Тло — подорожчання нафти на світовому ринку — найсприятливіше для північного стратегічного партнера та найнеприємніше для нас. За традицією пом’янувши недобрим словом автора провальної газової угоди Юлію Тимошенко, Микола Азаров заявив, що ми мусимо щось робити. Аби знову не почути від «Газпрому», що їх цілком задовольняють умови підписаного контракту. Щоправда, сам Прем’єр не зміг назвати жодного аргументу, який би спонукав росіян iти на поступки. А тому запропонував... подумати над проблемою своїм підлеглим. «Доручаю першому віце–прем’єр–міністру Клюєву, який відповідає, зокрема, за російський напрям, і міністру енергетики і вугільної промисловості Бойку запропонувати додаткові аргументи, щоб переглянути угоду про постачання газу з Російської Федерації», — зняв із себе відповідальність Прем’єр.

ШПИЛЬКИ

А ви, шановний, не моя креатура!

Микола Азаров таки визнав, що в країні катастрофічно швидкими темпами дорожчає бензин. Тому уряд вирішив виділити додатково 100 млн. грн. для гарантованого забезпечення пальним «швидких допомог». Технічний момент Прем’єр вирішив — у стилі своєї попередниці — не лише обставити як благу справу, але кинути шпильку в одного зi своїх міністрів. «На превеликий жаль, це рішення ініційовано не міністром охорони здоров’я, а міністерствами фінансів та енергетики, — сказав Микола Азаров. — Роблю зауваження міністру охорони здоров’я, що стабільність роботи медичних закладів — це його відповідальність і турбота». Вважається, що нинішнього міністра охорони здоров’я Іллю Ємця призначили на посаду всупереч позиції Миколи Яновича. Який нібито мав на це «хлібне» місце свою креатуру.