У першій дуелі «Донбасу» й «Сокола» було багато боротьби. (Фото з сайту ФХУ.)
Святе місце порожнім не буває. Ми звикли, що флагманом українського хокею вважається «Сокіл». Утім, коли в нього виникають проблеми (передусім фінансові), знаходиться інший кандидат на домінування на національному рівні. Так було на межі тисячоліть, коли гегемонію «Сокола» порушив київський «Беркут». Тепер же на перші ролі вийшов інший фінансово спроможний клуб — донецький «Донбас». Цікаво, що на чолі обох конкурентів «біло–синіх» ставав тренер Олександр Куликов.
У регулярному чемпіонаті донеччани після поразки в першому турі «Харкову» виграли 23 матчі поспіль. У тому числі й чотири рази — в «Сокола» — 6:4, 8:0, 4:0, 2:1 ОТ. Щоправда, як відомо, в основній частині національної першості кияни виступають другим складом, тоді як основа грає в білоруській екстралізі. Натомість у «плей–оф» ЧУ за «біло–синіх» заявилися всі головні виконавці, тож у дуелі за «золото» очікувано зустрілися «Сокіл» і «Донбас».
Фінальна серія триває всього до двох перемог. Перший матч відбувся позавчора в броварському торговельному центрі «Термінал» — господарями виступали кияни. Хоча їхній наставник Олександр Сеуканд дуже хотів зіграти в Києві, на старенькому «Авангарді», але не вдалося розв’язати організаційні питання. За матчем у Броварах на трибунах стежили всього 700 уболівальників — удвічі менше, ніж може вмістити арена. Навіть гру за бронзові медалі прийшли подивитися 1000 шанувальників хокею.
Вівторкове протистояння «Донбасу» й «Сокола» вийшло максимально напруженим — ніхто не збирався нікого шкодувати, навіть перед відповідальними матчами за збірну України. При цьому поза майданчиком хокеїсти підтримують нормальні стосунки, адже у лавах донеччан зараз перебуває 13 колишніх гравців «Сокола». Цікаво, що по різні боки барикад опинилися дві пари братів: захисники Олег Благий і Денис Ісаєнко серед номінальних господарів, нападники Роман Благий і Дмитро Ісаєнко — у «донбасівців».
До насправді гольових ситуацій справа майже не доходила. Зате раз по раз виникали сутички то біля воріт голкіпера «Сокола» і збірної України Костянтина Симчука, то біля володінь його візаві Степана Горячевських — росіянина з білоруським паспортом. Визнаний київський «тафгай» Андрій Срюбко і молодий білорус Сергій Марковський ледь не вдалися до боксерського поєдинку, але судді встигали розтягнути гарячих хлопців у різні боки. До слова, разом із харківським рефері Глуховським гру в ролі головного судив і росіянин Кравченко із Бєлгорода.
Інколи одна з команд на короткий час перехоплювала ініціативу, але згодом тим же відповідав і суперник. За такої «сухої» гри долю протистояння вирішив один гол у третьому періоді. Перемогу Донецьку приніс 26–річний уродженець Києва Ігор Шаманський.
«Соколи» намагалися врятуватися, помінявши воротаря на шостого польового гравця, але фортуна була на боці гостей. Це вочевидь зіпсувало настрій капітанові столичних Сергію Климентьєву, котрий якраз позавчора святкував 36–річчя.
«Важко вигравати, не закидаючи жодної шайби. Треба було реалізовувати моменти, створені ще в першому періоді», — резюмував Сеуканд.
«Дві найкращі команди країни провели матч, гідний «плей–оф». Обидві хотіли виграти, тож ми задоволені, що це вдалося саме нам», — відповів Олександр Куликов.
Другий і, за потреби, третій поєдинок фінальної серії відбудуться в донецькому Палаці спорту «Дружба» завтра й післязавтра. А потім хокейна Україна зосередить усю увагу на збірній — наступного тижня Київ приймає чемпіонат світу в першому дивізіоні.
За третє місце. «Харків» — «Компаньйон» — 6:3 (2:1, 2:0, 2:2; серія — 1:0).
* * *
КХЛ. «Плей–оф». 1/2 фіналу. Східна конференція. «Салават Юлаєв» — «Металург» (Мг) — 1:0 (серія до чотирьох перемог — 4:3).
У фіналі уфимці гратимуть із підмосковним «Атлантом».
Хокей на українському ТБ — явище рідкісне, якщо не сказати «унікальне». Не секрет, що національні канали пускають його на свої частоти лише за «винагороду». Федерації хокею доводилося просити керівництво Першого національного, аби воно показало матчі чемпіонатів світу — юніорського в Донецьку й дорослого в Києві. Адже генеральний директор НТКУ Єгор Бенкендорф радше покаже якихось сумнівної якості виконавців шансону й кількагодинні розмови Дмитра Гордона, ніж спортивні баталії найвищого рівня. У цьому ми вже могли пересвідчитися і під час переносу біатлонних та хокейних трансляцій на нічний час.
Появою ж прямих трансляцій фінальних матчів чемпіонату України на УТ–1 ми зобов’язані «Донбасу» — донецький клуб спромігся домовитися з керівництвом Першого національного каналу.
Утім рівень «картинки» аж ніяк не відповідав належному. Режисери частенько пускали в ефір зовсім не те, чого вимагала ситуація, — скажімо, під час сутичок показували «чистий» лід. Оператори постійно брали в об’єктив не головного тренера донеччан Олександра Куликова, а його асистента Анатолія Дьоміна — при цьому коментатор («спеціаліст» із футболу) називав Дьоміна Куликовим.
Повернувшись на корт після декретної відпустки, головна тенісна зірка України Еліна Світоліна поставила собі за мету не лише перемогти на турнірі серії Grand Slam, а й покращити результати жіночої збірної в Кубку Біллі Джин Кінг. >>
Із виступом у четвертому за ліком турнірі Ліги націй у збірної України відверто не склалося. >>
Після перемоги над Майком Тайсоном (50-7, 44 КО) Джейк Пол (11-1, 7 КО) хоче провести бій з ексчемпіоном Абсолютного бійцівського чемпіонату (UFC) у двох вагових категоріях Конором Макгрегором. >>
Чоловіча коротка індивідуальна гонка в межах відкритої першості Швеції відбулася в містечку Ідре. Чоловіки змагалися на дистанції 15 кілометрів з чотирма вогневими рубежами. >>
58-річний Майк Тайсон, колишній абсолютний чемпіон світу в суперважкій вазі, поступився 27-річному блогеру й боксеру Джейку Полу в поєдинку, що відбувся в ніч на 16 листопада. >>
Після відверто невдалого попереднього сезону з відсутністю нагород на ЧС та етапах Кубка світу і втрати квоти у п’ять спортсменів Федерація біатлону України вдалась до радикальних змін — Юрая Санітру на чолі чоловічої команди замінила Надія Бєлова. >>
