Усе буде «Донбас»?

Святе місце порожнім не буває. Ми звикли, що флагманом українського хокею вважається «Сокіл». Утім, коли в нього виникають проблеми (передусім фінансові), знаходиться інший кандидат на домінування на національному рівні. Так було на межі тисячоліть, коли гегемонію «Сокола» порушив київський «Беркут». Тепер же на перші ролі вийшов інший фінансово спроможний клуб — донецький «Донбас». Цікаво, що на чолі обох конкурентів «біло–синіх» ставав тренер Олександр Куликов.

Зміна орієнтиру

У регулярному чемпіонаті донеччани після поразки в першому турі «Харкову» виграли 23 матчі поспіль. У тому числі й чотири рази — в «Сокола» — 6:4, 8:0, 4:0, 2:1 ОТ. Щоправда, як відомо, в основній частині національної першості кияни виступають другим складом, тоді як основа грає в білоруській екстралізі. Натомість у «плей–оф» ЧУ за «біло–синіх» заявилися всі головні виконавці, тож у дуелі за «золото» очікувано зустрілися «Сокіл» і «Донбас».

Фінальна серія триває всього до двох перемог. Перший матч відбувся позавчора в броварському торговельному центрі «Термінал» — господарями виступали кияни. Хоча їхній наставник Олександр Сеуканд дуже хотів зіграти в Києві, на старенькому «Авангарді», але не вдалося розв’язати організаційні питання. За матчем у Броварах на трибунах стежили всього 700 уболівальників — удвічі менше, ніж може вмістити арена. Навіть гру за бронзові медалі прийшли подивитися 1000 шанувальників хокею.

Брат на брата

Вівторкове протистояння «Донбасу» й «Сокола» вийшло максимально напруженим — ніхто не збирався нікого шкодувати, навіть перед відповідальними матчами за збірну України. При цьому поза майданчиком хокеїсти підтримують нормальні стосунки, адже у лавах донеччан зараз перебуває 13 колишніх гравців «Сокола». Цікаво, що по різні боки барикад опинилися дві пари братів: захисники Олег Благий і Денис Ісаєнко серед номінальних господарів, нападники Роман Благий і Дмитро Ісаєнко — у «донбасівців».

До насправді гольових ситуацій справа майже не доходила. Зате раз по раз виникали сутички то біля воріт голкіпера «Сокола» і збірної України Костянтина Симчука, то біля володінь його візаві Степана Горячевських — росіянина з білоруським паспортом. Визнаний київський «тафгай» Андрій Срюбко і молодий білорус Сергій Марковський ледь не вдалися до боксерського поєдинку, але судді встигали розтягнути гарячих хлопців у різні боки. До слова, разом із харківським рефері Глуховським гру в ролі головного судив і росіянин Кравченко із Бєлгорода.

Інколи одна з команд на короткий час перехоплювала ініціативу, але згодом тим же відповідав і суперник. За такої «сухої» гри долю протистояння вирішив один гол у третьому періоді. Перемогу Донецьку приніс 26–річний уродженець Києва Ігор Шаманський.

«Соколи» намагалися врятуватися, помінявши воротаря на шостого польового гравця, але фортуна була на боці гостей. Це вочевидь зіпсувало настрій капітанові столичних Сергію Климентьєву, котрий якраз позавчора святкував 36–річчя.

«Важко вигравати, не закидаючи жодної шайби. Треба було реалізовувати моменти, створені ще в першому періоді», — резюмував Сеуканд.

«Дві найкращі команди країни провели матч, гідний «плей–оф». Обидві хотіли виграти, тож ми задоволені, що це вдалося саме нам», — відповів Олександр Куликов.

Другий і, за потреби, третій поєдинок фінальної серії відбудуться в донецькому Палаці спорту «Дружба» завтра й післязавтра. А потім хокейна Україна зосередить усю увагу на збірній — наступного тижня Київ приймає чемпіонат світу в першому дивізіоні.