Мандри у «Світ»

Фани гурту «Мандри» мають привід для святкувань — на початку квітня має нарешті вийти альбом «Світ», на який чекали добрих три роки. Протягом цього часу гурт презентував розкішне відео на титульну пісню «Світ» та ще кілька симпатичних синглів з однією–двома піснями з майбутньої платівки. Тобто контур нової програми вимальовувався поступово, зберігаючи певну інтригу щодо решти матеріалу. Вже тоді було зрозуміло, що альбом «Світ» як цілісне явище відкриває нам новий, хоч і добре впізнаваний, гурт: змужнілий, по–філософськи заглиблений у суть речей і водночас такий же безпосередньо–вишуканий і мелодійний. Затримку із записом альбому фронтмен «Мандрів» пояснює наступним чином: «Коли ми записали першу половину альбому, щось сталося з комп’ютером — полетів хард–диск, і його неможливо було відновити. Тож усе записували заново. Натомість почали народжуватися нові пісні».

— Чим «Світ» відрізняється від попередньої «Дороги»?

— По суті цей диск є продовженням альбому «Дорога», але має, на мою думку, ширший дискурс тем і настроїв. Скажу відверто: на мене сильно вплинули зміни у моєму житті, зокрема моє одруження — мою обраницю звати Надія, а 7–го лютого у нас народився син.

— Вітаю! Тоді прокоментуй, будь ласка, про що нові пісні.

— Перший трек «Сонце» — це пісня про Київ з любовними ремінісценціями, написана о 7.30 ранку. «Будемо разом» — результат однієї закоханості. «Ніч» — витримана у дусі джаз–лаунжу композиція, де потужно розкрився наш акордеоніст Льоня Белєй. «Спогади» — інструментальна композиція Белєя. «Лелеки» — драматична пісня у роковому звучанні, присвячується долі України. «Проміння» — пісня–госпел. А от «Три пляшки пива» присвячена рок–музиці 70–х i тим, хто пережив рок–революцію. Я не впевнений, що альбом сприймуть і зрозуміють геть усі, адже він дуже особистий, там багато інтимних, близьких нам моментів.

Для нас цей диск — неначе Рубікон: за плечима залишилася епоха зі своїми плюсами–мінусами. Епоха вже відгула, а нам виповнилося 14 років. Цей альбом для того, щоб його слухати, думати, насолоджуватися, сумувати та радіти.

— Хто, окрім традиційної «мандрівської» четвірки, доклав руку до цієї роботи?

— Ми запросили чимало сесійних музикантів, які значно збагатили нашу музичну палітру. Хотів би назвати Олега Харитонова, бек–вокаліста. Вже своєю у нас стала Інна Прокопчук iз чудового гурту «Дримба Да Дзиґа»: вона грає на бубні і співає майже всі наші пісні. Також свої гітарні партії прописав Олег Білий–Шевченко.

— Чи готуєте гастрольний тур на підтримку нового релізу?

— Так. Але цього разу будемо не їздити, а плавати. Йдеться про те, що будемо пливти по Дніпру, роблячи зупинки для концертів у містах, розташованих уздовж ріки. Цей тур назвали «Мандри по Дніпру».

— Цікаво, чим сьогодні, окрім справ гурту, живе власне Фома?

— Я цілковитий неофіт у сімейному житті, тому нині дуже мало сплю і маю багато турбот, але відчуваю, що це змінило мене на краще. Розвивається мій сольний проект «Фолк–панк–шансон Фома» — великим складом цього проекту ми закривали останній фестиваль «Країна мрій». Невдовзі має вийти DVD–диск із тим виступом. Ближче до осені маємо видати збірку «Найкраще від «Мандрів». Є у мене ще один проект — «Пісні Олександра Вертинського». Нещодавно галерея «Антик» робила аукціон старожитностей з метою зібрати кошти на встановлення пам’ятника Вертинському в Києві, я там проспівав сім пісень маестро. До того ж мрію побільше малювати, але хронічно не вистачає часу. Отже, як бачите, живу творчістю...

— Ще у мене назріло таке запитання: чому пісень «Мандрів» так мало у вітчизняних ефірах?

— Напевно, тому, що ми свідомо не хочемо тяжко зароблені кошти витрачати на безглузді радіоротації. Насправді вони нічого не дають, люди наші пісні знають і так. Тим більше що робимо власні промо–акції через інтернет.

— Іще одне актуальне запитання: можеш уявити свою групу на конкурсі «Євробачення»?

— Легко! Ми запропонували б нашу веселу пісню «Коло млина, коло броду», але у трешево–панківському варіанті. Якби були відповідні драматургія і костюми – таке шоу точно мало б успіх. Але, як згадаю, що для цього потрібно влазити у той, вибачте, «кишащий клоповник» нашого шоу–бізнесу, будь–яке бажання зникає відразу. Я краще виступатиму з рок–бандами на рок–фестах...

— Розкажи про новий сольний альбом Леоніда Белєя.

— Зараз він завершує альбом авторських колискових для дітей. Надзвичайно цікавий! Узагалі, Льоня, як Піросмані, — прекрасний самородок, який творить легкі та чудові гармонії, маючи добру та світлу душу. Саме цього нам сьогодні не вистачає у цьому пластмасовому світі.