Реванш Усика та Ф'юрі: прогнози експертів на майбутній поєдинок
Усик та Ф'юрі анонсували дату другого поєдинку. Ф'юрі розраховує на свою перемогу. А експерти називають фаворитом Усика >>
У Монако трек «Формули» кружляє просто між будинками.
Про можливість побудувати на Київщині трасу для автоперегонів «Формула–1» представники влади різих рівнів предметно заговорили ще наприкінці минулого року. Головним «лобістом» виступає голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк. Сказати, що проект амбітний, — це не сказати нічого, адже «Ф–1» — спорт багатих. Тодi як «азіатські тигри» та Росія можуть собі дозволити вкладати державні кошти у «Ф–1» заради престижу, то Україна навряд чи знайде у своїй скарбниці «зайвих» півтори–дві сотні мільйонів доларів. Утім високоякісний автотрек може приймати й менш престижні перегони, тож окупить себе ще до заповітного Гран–прі України, впевненi iнiцiатори та спонсори проекту.
Сезон перегонів «Формула–1» складається з етапів — Гран–прі, які відбуваються на трасах по цілому світі. Цьогорічний сезон має 19 Гран–прі: Австралії, Малайзії, Китаю, Туреччини, Іспанії, Монако, Канади, Європи (також в Іспанії), Великобританії, Німеччини, Угорщини, Бельгії, Італії, Сінгапура, Японії, Південної Кореї, Індії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Бразилії. Спочатку планували ще Гран–прі Бахрейну, але його скасували через антиурядові заворушення. Якщо ситуація у країні покращиться, можливо, цей етап ще відбудеться. Остаточне рішення оголосить Міжнародна автомобільна федерація 1 травня.
Останніми до чемпіонату приєдналися іспанська Валенсія, де з 2008 року проходить Гран–прі Європи, Сінгапур (у 2008 році), Абу–Дабі в Еміратах (2009), Йонам у Південній Кореї (2010). З цього року в гру вступає Делі (Індія), а з наступного — Остін, Техас, США. З 2014–го року «Формула–1» проходитиме й у російському Сочі, і саме в цьому, очевидно, полягає «натхнення» наших чиновників принести «Ф–1» в Україну.
Для того щоб «заманити» «Формулу–1» до себе, нові країни будують усе складніші траси, зі своїми «родзинками». Так, у 2008–му році в Сінгапурі вперше в історії «Ф–1» перегони відбувалися вночі (щоб європейці могли дивитися пряму трансляцію вдень), а вже наступного року в Абу–Дабі вперше перегони починалися вдень, а закінчувалися вночі.
Упродовж більш як півстолітньої історії «Ф–1» iз чемпіонату тимчасово виводили одні країни (наприклад США), й брали нові (наприклад країни Далекого і Близького Сходу). Це роблять iз комерційною метою: «Формула–1» як бізнес шукає нові, прибуткові ринки. Отже, аби «заманити» до себе «Ф–1», потрібні гроші, лобі та творчий підхід, який би зацікавив як уболівальників, так і розпорядників чемпіонату.
Як і в інших ініціативах нинішньої влади, як–то проведення Олімпіади у Буковелі, в ідеї залучення на Україну «Формули–1» проглядається бажання наслідувати росіян. Силкуючись підтримувати імідж великої країни, Росія вкладає великі гроші у такі масштабні проекти. 14 жовтня 2010 року адміністрація Краснодарського краю та керівництво «Формули–1», у присутності російського прем’єра Володимира Путіна, уклали контракт, за яким етапи «Ф–1» проходитимуть на автодромі, що його збудують в Олімпійському парку Сочі. Перше Гран–прі Росії має відбутися восени 2014 року. Будівництво траси «Формули–1» у Сочі обійдеться у 160—200 мільйонів доларів, усе фінансується з держбюджету РФ.
Невдовзі після цього «губернатор» Київщини Анатолій Присяжнюк заявив про намір і собі збудувати трасу для «Формули–1». За його словами, під це вже виділили 100 гектарів землі у Макарівському районі, а будівництво траси та всієї інфраструктури обійдеться в мільярд доларів. «Я бачив цей проект, він пройшов експертну оцінку в Європі, ним займається людина, яка будувала останні траси в Еміратах, Сінгапурі та інших країнах, — сказав Присяжнюк. — Це не лише коло протяжністю 5,2 кілометра, а й відповідна інфраструктура, готелі, розважальна складова, трибуни». У 2000–х роках майже всі траси «Формули–1» проектувала одна людина — німецький архітектор і автогонщик Герман Тільке. За словами «губернатора» Київщини, саме Тільке і є автором проекту траси в Україні.
На цю iдею одразу іронічно зреагував Прем’єр–міністр України Микола Азаров. «Мріяти не шкідливо, а навіть дуже корисно. Якщо пан Присяжнюк залучить інвестиції — я йому аплодуватиму», — сказав він, і додав, що бюджетних коштів на цей проект чекати не варто, бо є нагальніші потреби.
Тим часом ідею розкритикував президент автомобільної федерації України Євген Червоненко. «Є певні вимоги для розташування траси: регіон, що приваблює туристів, траса, узгоджена з Федерацією автоспорту України, до аеропорту повинно бути не більше 40 хвилин їзди, — сказав Червоненко. — Чому хочуть будувати саме в Макарівському районі? Якщо будувати недалеко від аеропорту, то треба вибирати місце в Бориспільському районі». Як відомо, пан Червоненко лобіює будівництво подібної траси біля Євпаторії в Криму.
Після цього вирішили взяти слово «офіційні особи, які стоять за проектом будівництва київської траси», які не поспішають афішувати себе, поки проект не затверджений остаточно. Через інтернет–сторінку українських шанувальників «Формули–1», proformula.ua, вони розповсюдили заяву, яка дещо прояснила ситуацію навколо проекту. Головний месидж — трасу готують придатну для «Ф–1», але не спеціально під цей чемпіонат. «Наразі зовсім не йдеться про проведення в Україні етапу чемпіонату «Ф–1», — йдеться в заяві. — Основна мета — побудувати в нашій країні якісний гоночний комплекс силами професіоналів світового рівня». У перспективі можливий і київський Гран–прі «Ф–1», адже траса будуватиметься за найвищими вимогами, які відповідають і вимогам цього чемпіонату. Та поки це станеться, автотрек не стоятиме пусткою, існує проект його завантаження протягом 360 днів на рiк, запевняють розробники.
Робоча назва траси на етапі проектування — «Київська Русь». Торік під такою назвою і в тій самiй місцевості, де планують будувати трасу, відбувся етап Кубка України з ралі. Траса «Київська Русь» зможе приймати найрізноманітніші автоперегони — від національних і любительських до світових і професійних. Навколо основного кола, яке можна буде використовувати в кількох конфігураціях, планують збудувати дрег–траси (пряма спринтерська, довжиною близько 402 метрів. — Авт.), траси для паралельних перегонів, прокатні й професійні картодроми. Планують також використовувати «Київську Русь» як автополігон, де українські автомобілебудівники зможуть випробовувати свою продукцію, адже, наприклад, «ЗАЗ» досі тестує свої авто на території заводу чи на звичайних автодорогах поблизу. Тут же можуть проходити різні курси підвищення кваліфікації водіїв, школи екстремального керування, автогуртки тощо. На базі «Київської Русі» можна буде готувати медперсонал, пов’язаний з автоспортом та дорожнім рухом, включно з медиками МНС. Комплекс включатиме також алею відомих автоспортсменів України та музей гоночної техніки.
Проект «Київська Русь» передбачає близько двох тисяч робочих місць протягом двох років, поки трасу будуватимуть, і приблизно стільки ж — для її подальшої експлуатації. Будівництво вестимуть винятково коштом іноземних інвесторів. «Ніхто й ніколи ні в Азарова, ні в Колесникова чи у жодного іншого державного мужа не просив знайти гроші в бюджеті, — наголошують замовники проекту. — Всі ці плани будуть реалізовані без жодної копійки бюджетних грошей — лише коштом іноземних інвесторів. І це буде зовсім не незрозуміла сума в мільярд доларів, яка невідомо як потрапила в пресу, йдеться приблизно про 150 мільйонів». Єдине прохання, з яким учасники проекту готові звертатися до влади, — це гарантувати стабільні правила і безпеку інвестицій.
На ескізах проекту траси «Київська Русь» справді стоїть логотип Германа Тільке. Це не перший проект майстра на пострадянському просторі. Окрім траси «Формули–1» у Сочі, творіннями Тільке є також траси «Москоу Рейсвей» та «Казахстан Моторсіті».
Усик та Ф'юрі анонсували дату другого поєдинку. Ф'юрі розраховує на свою перемогу. А експерти називають фаворитом Усика >>
Фінальні протистояння в спорті — це завжди боротьба запекла. >>
Київський «Сокіл» на правах чемпіона України цієї осені розпочав та вже завершив виступи в Континентальному кубку — вибув за підсумками другого раунду без жодної перемоги. >>
Кінематографічний «Оскар», Нобелівська премія, «Золотий м’яч». >>
Українську стрибунку у висоту Ярославу Магучіх визнали найкращою легкоатлеткою Європи 2024 року . Нагороду від European Athletics їй вручили у Скоп’є під час церемонії Golden Tracks. >>
Офіційно ратифікувала світовий рекорд української стрибунки у висоту Ярослави Магучіх - Міжнародна федерація легкої атлетики (World Athletics). >>