Слідчі Генпрокуратури допитали у справі, порушеній проти Леоніда Кучми, його колишніх підлеглих — колишнього секретаря РНБО Євгена Марчука та екс–главу адміністрації Президента Віктора Медведчука. Обидва «кучмісти», яких викликали на допит у четвер, по–різному уникли спілкування з пресою, що перебувала перед входом до будівлі слідчого Главку ГПУ. Пан Марчук мовчки пройшов повз репортерів, просто відмовившись від коментарів. Натомість одіозний Віктор Медведчук зробив у власному дусі: попросив перенести допит на день раніше.
Як повідомили «УМ» у прес–службі Генпрокуратури, пана Медведчука допитували близько трьох годин у середу, оскільки прибути до слідчого у четвер він не міг через поважнi причини. На запитання щодо дати допиту екс–голови СБУ Леоніда Деркача в прес–службі Генпрокуратури ухильно відповідають: «За повідомленням слідчого у вказаній справі, найближчим часом будуть допитані як свідки й інші особи, які можуть надати необхідні покази».
Учора на виклик слідчих прибув і екс–охоронець Кучми Микола Мельниченко, який повідомив, що вже передав Генпрокуратурі інформацію про те, що екс–Президент нібито планує шантажувати чинного Президента Віктора Януковича. Цю інформацію йому нібито передало близьке оточення Кучми. Мовляв, Данилович чекає повернення Федоровича в Україну й саме тому затягує очну ставку з ним, Мельниченком.
Натомість на захист Л. Д. уперше озвався найнятий ним відомий американський адвокат Алан Дершовіц. На сайті Фонду Кучми «Україна» він розмістив власний коментар, у якому зазначає, що у справі проти його клієнта найбільше питань викликає залучення як доказів «плiвок Мельниченка». Мовляв, їхню автентичність уже десять років або заперечували, або ставили під сумнів.
«Із погляду криміналістики, у цифровому записі відносно легко можна виконати зміни, здатні створити враження вини того, хто говорить. Різні частини запису легко видаляються, копіюються, вставляються і міняються», — зазначає пан Дершовіц, який свого часу виграв справу, де також фігурували записи, якими намагалися скомпрометувати екс–Прем’єр–міністра Ізраїлю Аріеля Шарона.