Фільм «Червона шапочка» (Red Riding Hood), що вийшов у наш прокат, має обмеження «до 14 років» — і з цього варто виходити, якщо ви збиралися захопити на показ неповнолітнє чадо. Ні, загалом, там не так уже й страшно! Проте, повірте, неприємно, коли Гаррі Олдмен копирсається брудними руками у напівсирій печені, а за мить до цього вовкулака роздирав на шматки беззахисних селян. Утім усі ці криваві сцени не заважають «Червоній шапочці» залишити певне світле враження. І все це завдяки янголоподібній Аманді Сейфрід («Мамма Міа!», «Любий, Джоне», «Хлоя»), чий променистий погляд камера вихоплює щоп’ять хвилин.
Блондинка з великими очима й чуттєвими губами грає Валері, головну героїню хоррор казки (вона ж — Червона шапочка), яка живе у середньовічному гірському селі, затероризованому вовкулаком. На цьому драматичному тлі розвивається любовна дилема дівчини, яка закохана у бідного лісоруба Пітера (Шило Фернандез), але має вийти заміж за заможного Генрі (Макс Айронс, син оскароносного Джеремі Айронса). І все вже зовсім переплутується у прекрасній голівці дівчини, коли вона починає підозрювати, що вовкулака — це мало не кожен, хто її оточує. Проблематика вибору — ось що мало би бути основним посилом фільму, проте за банальними трюками страшилки він зовсім втрачає значення.
Режисер картини — Кетрін Хардвік, відома нам за роботою над першими «Сутінками», відкрито експлуатує вовкулацько–вурдалакську тему. Можливо, тому в парі з Амандою Сейфрід так і хочеться побачити Роберта Паттінсона, у порівнянні з яким маловідомий і не такий привабливий Шило Фернандез відчутно програє. А от хто виграв у цій роботі, то це Гаррі Олдмен, який грає фанатичного борця з темними силами — отця Соломона. Його персонаж настільки огидний, що ми просто зітхаємо з полегкістю, коли наприкінці фільму він віддає Богові душу. Зрозуміло, що на тлі молодих і недосвідчених акторів йому було не так уже й складно презентувати свої таланти.
Підбиваючи підсумки побаченого, припускаємо, що «Червона шапочка» навряд чи збагатить світову колекцію хоррорів. Проте з подачі Хардвік може збагатитися світ моди — образом звабливої дівчини у червоному готичному плащі.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
