Третє пришестя рок–Ісуса до Києва

Не приховую, що як і більшість давніх шанувальників творчості британської рок–групи Deep Purple її кращих часів, ідучи минулої п’ятниці на її єдиний у Києві концерт у Міжнародному виставковому центрі (МВЦ), я мав погане передчуття, що побачу і почую лише тінь колиш­ньої легенди. Що можуть запропонувати, чим можуть здивувати п’ятеро чоловіків пенсійного віку, які виконують перед публікою свої хіти 40–річної давнини, певне, в десятитисячний раз? Забігаючи наперед, скажу, що всі сумніви та погані передчуття були вибиті з голови вже в першу хвилину концерту потужними звуками одного з найвідоміших хітів групи Highway Star («Зірка автостради»).

Медведєв зміг, Янукович — ні

Deep Purple (назва перекладається як «Темно–пурпурові») завітали до Києва в рамках свого європейського турне, яке розпочалося у жовтні минулого року. Впродовж 2010 року група побувала з концертами у Чехії, Польщі, Бельгії, Франції, Швейцарії та Німеччині, цього місяця відновила турне трьома концертами в СНД: 23–го — у Москві, 25–го — у Києві та 27–го — у Мінську. На завершення турне «пурпурові» у травні виступлять на Криті, Кіпрі, в Ізраїлі та Туреччині. Перед концертом у Москві члени групи зустрілися з російським президентом Дмитром Медведєвим, який зізнався, що є їхнім фанатом і крутив записи Deep Purple на шкільних дискотеках. Зустріч групи з теперішнім керівництвом України не планувалася. Певне, «донецькі» в молоді роки перебували в інших місцях та слухали іншу музику.

П’ятничний концерт був третім пришестям групи у Києві. Попередні концерти «пурпурові» давали 11 жовтня 2006 року та 15 жовтня 2008 року. Цього року група прибула до нас у тому самому складі: троє ветеранів iз легендарного складу 1968—1975 років та двоє відносно нових музикантів. Зi «старої гвардії» походять 65–річний вокаліст Ієн Гіллан, 66–річний бас–гітарист Роджер Гловер та 63–річний барабанщик Ієн Пейс.

«Новобранцями» є гітарист Стів Морс (у групі — з 1994 року), який у віці 56 років ще є «салагою», та 62–річний клавішник Дон Ейрі, що останнім приєднався до теперішнього складу Deep Purple 2001 року. «Пурпурові» давно ввійшли до історії рок–музики як «батьки» стилю хард–рок та «дідусі» його більш сучасної інкарнації — хеві–металу.

Київський концерт Deep Purple тривав загалом годину і 50 хвилин. Упродовж 90 хвилин група виконала стандарний набір iз півтора десятка пісень та інструментальних номерів, які були відібрані для останнього європейського турне. Це як найвідоміші старі хіти групи, так і номери з двох останніх студійних альбомів групи Bananas (2003) та Abandon (1998). Звичайно ж, публіка краще сприймала старі впізнавані хіти. Кульмінацією концерту була пісня Smoke On The Water («Дим на воді»), один iз кращих творів за всю історію рок–музики з упізнаваними навіть дітьми гітарними рифами. За цю пісню «пурпурові» стали національними героями Швейцарії, бо вона написана під враженням реальної події — пожежі у концертному павільйоні, у швейцарському місті Монтре над Женевським озером, де щороку впродовж двох тижнів липня проводяться міжнародний джазовий фестиваль, який у світі джазу посідає те саме місце, що й Каннський фестиваль у світі кіно. Минулого року Deep Purple виступили на цьому фестивалі вже вп’яте за його історію і стали головними героями серед приблизно чотирьох сотень його іменитих учасників. Пісня Smoke On The Water уже стала у світі символом природних та інших катастроф, своєрідним гімном апокаліпсису. Оркестр Бундесверу нещодавно відіграв її на прощання міністру оборони ФРН Карлу–Теодору цу Гуттенбергу, який був змушений подати у відставку з огляду на плагіат у своїй докторській дисертації. Цією піснею світові телеканали ілюстрували останній землетрус та аварію на японській АЕС «Фукусіма–1». Київська публіка дружнім і потужним багатотисячним хором співала приспів цієї пісні зі словами «Дим на воді, полум’я на небесах», давши задоволеному Ієну Гіллану трохи відпочити.

Ієн Гіллан іще в строю

Узагалі, відчувалося, що музиканти настільки ж задоволені публікою, як і публіка музикантами. Якщо попередній московський концерт «пурпурових» тривав трохи більше години, то київський — майже дві. Впродовж останніх 20 хвилин Deep Purple виконали «на біс» не два заплановані номери, а три. У російських ЗМІ з нагоди останнього концерту групи писали, що Ієн Гіллан перебуває не у кращій фізичній формі, пересувається з ковінькою і під час концерту лікарі навіть зробили йому укол знеболюючого. Під час київського концерту його втоми не було помітно. Група мала досконалу форму, працювала немов добре відлагоджений годинниковий механізм. Щоправда, Гіллан кілька разів залишав сцену, надаючи кожному музиканту можливість продемонструвати віртуозність володіння своїм інструментом. Голос Гіллана залишається майже таким же неймовірно високим та сильним, як і у кращі часи. Це один iз кращих голосів рок–музики. Недарма ж 1970 року Гіллана було обрано з сотень претендентів для запису класичної версії рок–опери англійського композитора Ендрю Ллойда Вебера «Ісус Христос Суперзірка», в якій він виконував головну партію Ісуса.

Інструментальні номери також не були марно втраченим часом. Сольні пасажі гітариста Стіва Морса та басиста Роджера Гловера викликали таку ж захоплену реакцію публіки, що і кращі хіти групи. Про клавішника Дона Ейрі годі й згадувати! Він — чарівник, визнаний майстер, якого світові зірки рок–музики запрошують як студійного музиканта на записи своїх альбомів. Узагалі характерність звуку Deep Purple полягає в тому, що клавішні є таким самим сольним інструментом, як і гітара, що ріднить цю групу з іншою легендою рок–музики — американською групою The Doors часів, коли її лідером був Джим Моррісон.

Минулого року поповзли чутки, що цей європейський тур буде останнім в історії групи. Музиканти були занепокоєні такими плітками, тому розмістили на своєму офіційному сайті спростування, одночасно заявивши, що ще не раз вийдуть на сцену. Пізніше там же з’явилося повідомлення, що група розпочинає роботу над новим студійним альбомом, який з’явиться ще цього року. Так Deep Purple можуть дотягнути і до свого 50–річного ювілею. Останні новини з табору «пурпурових» можна дізнатися на офіційному сайті та україномовному — www.purple.km.ua.

ДОВІДКА «УМ»

Рок–група Deep Purple утворилася 1968 року в англійському місті Хертфорд. Період найбільшого успіху мала в 1968—1976 роках, після якого і розпалася у зв’язку з падінням популярності стилю хард–рок під наступом молодших груп, представників панк–року. Відродилася 1984 року на хвилi популярності більш нового різновиду хард–року — хеві–металу. Впродовж 43 років свого існування група записала та видала 18 студійних альбомів та 34 концертних, які розійшлися у світі загальним накладом 150 млн. примірників. Один з альбомів групи записаний спільно з Лондонським симфонічним оркестром. «Пурпурові» мають своїх фанів у всіх куточках світу. Члени групи настільки багаті, що гроші вже не є для них мотивом діяльності. На першому плані — бажання грати на задоволення собі та публіці. Довговічність групи, як концертну, так і творчу, можна пояснити демократичністю стосунків всередині неї. Музиканти можуть реалізувати себе в інших проектах. Гілан і Морс мають сольні проекти. Той же Морс та Гловер займаються продюсерською діяльністю і з цього року збираються відбирати молоді рок–таланти на джазовому фестивалі в Монтре. Роджер Гловер є також відомим художником. Виставка його робіт пройшла у жовтні минулого року в німецькому місті Кельн. Після виставки частину колекції було продано, а виручені гроші пішли на підтримку екологічного центру цього міста, дитячого хоспісу та допомогу бездомним.