Леонід Кучма,
Президент України в 1994—2005 рр.
— про порушення проти нього кримінальної справи щодо вбивства Гонгадзе:
— Як сніг із ясного неба. Я, як і ви (журналісти), дізнався про справу із засобів масової інформації... Я був десять років в умовах жорсткого пресу. Але сьогодні я морально готовий пройти всі муки пекла — щоб усі знали, що я зробив для країни, а чого я не робив узагалі
(«Українська правда»)
Віктор Ющенко,
Президент України в 2005—2010 рр.
— про діяльність свого наступника:
— Минув лише рік президентського терміну. Зазвичай політики спочатку помиляються. Хочуть змін, наприклад у відносинах із сусідами. Але коли їм це не вдається, вони тверезіють і повертаються до старих рішень. Маю надію, що з командою Януковича трапиться те саме.
(«Газета виборча»)
Микола Азаров,
Прем’єр–міністр України
— про протести вчителів під Кабміном і позицію міністра освіти Табачника:
— Якщо ти зі своїми людьми не можеш знайти спільну мову, то «бери шинель — іди додому».
(УНІАН)
Олег Ляшко,
народний депутат, колишній член БЮТ
— про стосунки його та екс–колег із лідеркою блоку:
— Вона мені подобалася як жінка. Покажіть мені чоловіка, який не прагнув раніше переспати з Тимошенко? Я перший був не проти. Але раніше. Сьогодні вже зась. Я вам більше скажу, багатьох моїх колег цікавило місце під спідницею Тимошенко.
(ТСН)
Борис Березовський,
російський опозиціонер–олігарх
— про політику Заходу щодо Білорусі й України:
— Вважаю, що Захід зайняв абсолютно проституйовану позицію у відношенні до Білорусі. Останні три роки Лукашенко показував усіма своїми діями, що Білорусь хоче стати частиною Заходу. Захід блефував і лицемірив, загравав із Росією. Фактично, Захід сам віддав Білорусь на поталу бандитському російському режиму. Так само, як, на мій погляд, здав і Україну.
(«Главком»)