Біля кас— шок.
Чи не найбільшим шоком останніх місяців для всіх українців стали захмарні рахунки за комунальні послуги. Як відомо, востаннє тарифи на комунальні послуги в Україні підвищували з 1 лютого. У середньому вартість послуг енергопостачальних компаній на теплову енергію для населення зросла на 35%. У деяких регіонах — ще більше. «Я не знаю, як виживати, — бідкається мешканка міста Коростень Житомирської області Любов Василівна, — на оплату комуналки йде половина моєї лікарської зарплати! Остання квитанція була — 700 гривень. І це вже з урахуванням пільги! Подорожчання комунальних послуг мене турбує навіть більше, ніж харчів. Бо якщо я маю вибір — їсти чи не їсти дорогу гречку, — то з «комуналкою» такого вибору в мене нема».
У Мініністерстві ЖКГ лише розводять руками: підвищення вартості послуг пояснюють подорожчанням газу. І традиційно бідкаються: собівартість покривалася тарифом лише на 60%, тому, мовляв, мусимо дерти з людей. Заступник міністра житлово–комунального господарства Сергій Ласіков виправдовується перед журналістами: «Ситуація в нашій галузі дуже критична. Збитки за 2010 рік склали близько 3 мільярдів гривень, і тарифи на житлово–комунальні послуги напряму пов’язані з цим». На резонне запитання «Як же сплачувати такі рахунки людині з мінімальною зарплатою?» чиновники радять оформляти субсидію. На неї, до слова, може претендувати, за статистикою, уже кожна третя українська родина (з чого можна зробити висновок, які в нас заможні люди). «Минулого року було прийнято постанову Кабміну про спрощення порядку надання населенню субсидій, — хвалиться Сергій Ласіков, — і на кінець минулого року її отримали більше мільйона сімей. Тобто, якщо комунальні послуги перевищують 15% від прибутку, то потрібно йти в органи соцзахисту і оформляти субсидію».
Але тарифи ростимуть і далі. Наприклад, у Києві вже з 1 березня знову підвищуються тарифи на житлово–комунальні послуги — цього разу дорожчатиме холодна вода та водовідведення. Так, середньостатистичній сім’ї доведеться платити на 26—30% більше. А попереду ще підвищення газу, електроенергії.
І найобразливіше, що якість тих послуг аж ніяк не покращується! Всі отримані від підвищення кошти підуть на покриття витрат підприємствам — каже місцева влада. Водночас експерти наголошують на тому, що нині практично неможливо порахувати собівартість виробництва тепла чи гарчої води. І завжди зручно «намалювати» будь–які тарифи, прикритися своєю збитковістю і покрити «різницю» або з державної казни, або ж за рахунок нас із вами. Цікаво, що навіть перший віце–прем’єр, міністр економічного розвитку й торгівлі Андрій Клюєв, визнає: в регіонах штучно завищують ціни на послуги ЖКГ.
Кабальні тарифи змусили навіть реагувати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. «Не можна не помічати наростаючої загрози соціального конфлікту в суспільстві, — заявила Ніна Карпачова, — Верховна Рада не підтримала законопроект про введення мораторію на штрафні санкції з громадян за несвоєчасну сплату комунальних послуг. А в проекті Житлового кодексу вже пішли навіть далі. Можна буде виселяти людину з її власної домівки, навіть якщо вона заборгувала лише за місяць. Нагадую, що тим часом тільки заборгованість iз заробітної плати сьогодні становить 1 мільярд 200 мільйонів. Так за що ж карати людину? Де повага до людської гідності і до елементарного права на справедливість?»
У День дурня український уряд на 15% збільшує для свого народу тарифи на електроенергію. Відтак кожна кіловат–година подорожчає у середньому на 4 копійки. Наступне підняття тарифів НКРЕ запланувала на серпень. Воно має становити вже цілих 39%! Проте експерти стверджують, що до кінця літа влада чекати не буде — і електрика подорожчає раніше. На підтвердження цієї думки — фраза керівника НКРЕ Сергія Титенка: «Нині собівартість одного кіловата електроенергії становить 1,01 грн. Після подорожчання населення сплачуватиме 36,48 коп.».
Уряд таки змилосердився і відклав на квартал гільйотину чергового подорожчання газу для приватних споживачів та комунальних підприємств. «Ми домоглися, щоб підвищення цін почалося орієнтовно з 1 липня, — заявив голова підкомітету Верховної Ради з питань зовнішньоекономічної політики Олексій Плотніков. — І замість одноразового перегляду — у бік зростання на 50% — відбулося у три етапи.
Влада пояснює такі свої дії значно кращими, ніж раніше сподівалися, результатами роботи вітчизняної економіки та, звичайно ж, турботою про народ. Опозиція ж та незалежні експерти стверджують, що чергове подорожчання зробило б неможливим утримати інфляцію на прогнозованому урядом рівні.
Єдиний втішний прогноз стосується ціноутворення на паливному ринку. Антимонопольний комітет таки оштрафував трьох нафтотрейдерів: «Окко–нафтопродукт» (марка ОККО, санкції — 32 млн. грн.), «Континент Нафто Трейд» (марка WOG, санкції — 93 млн. грн.) і «Альянс Холдинг» (марка «Shell», санкції — 25 млн. грн.). «Ми довели, що ціни в усіх трьох компаніях зростали з однаковою швидкістю, хоча вартість пального, транспортні видатки в усіх трьох випадках були різними», — пояснили в АМКУ. Ще дві компанії — «ТНК–ВР» та «Лукойл» — чекають рішення щодо штрафів. Таким чином, до обіцяного мільярда санкцій справа не дійшла і замість десяти відсотків річної виручки трейдерів оштрафували на один відсоток.
Утім не факт, що державний бюджет поповниться цими грішми. «За попередніми рішеннями АМКУ трейдери не заплатили ні копійки. Вони зазвичай звертаються до суду, і той ухвалює рішення на користь компаній», — пояснив «УМ» незалежний експерт у сфері енергетики Володимир Саприкін. Проте, на думку аналітика, сам факт штрафу може протверезити цих та інших учасників ринку. «Є всі підстави сподіватися, що вартість бензину повернеться у визначений урядом ціновий коридор. Це 9,50 грн. за літр А–95 та 9,00 за літр дизельного пального. Тим паче що головний тренд нафтового ринку останніх 5–7 днів — зниження вартості бареля нафти. Упродовж двох тижнів ситуація має стати відчутною і в нас», — стверджує Саприкін.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
