Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Перше, значно скорочене, українське видання книжки «Бесіди з Томашем Масариком» побачило світ у 2001 році, до 150–річчя з дня народження Масарика. Тепер нарешті маємо повне видання: ошатна 460–сторінкова книжка побачила світ у львівському видавництві «Астролябія» за сприяння Генерального консульства Чеської Республіки у Львові та Міністерства закордонних справ Чехії. Приємно, що Україна продовжує пізнавати своїх сусідів.
«Бесіди з Томашем Масариком» — біографічний твір відомого чеського літератора про одного з найцікавіших європейських політиків ХХ ст., яким був президент Чехословацької республіки. Якщо ж урахувати, що Масарик не залишив мемуарів, то «Бесіди» є унікальним джерелом, де з розповідей відомого політика можна дізнатися не тільки про його життя, а й погляди. На користь цього видання говорить i той факт, що Масарик вважав Чапека своїм особистим другом, і часте спілкування між ним було звичною справою.
Цей твір був написаний протягом 1928—1935 років і відразу став популярним. Проте в добу соціалізму Масарик підлягав критиці, тож і книжка Карела Чапека була схована у шухляди, однак чехи її продовжували негласно читати. А після падіння комуністичного режиму до неї знову повернулося читацьке визнання. Цікаво, що в недавньому чеському опитуванні про найвизначнішого чеха Томаш Масарик був на другому місці, а Карел Чапек — на дев’ятому.
У біографіях цих двох відомих чехів також є ще одна спільність — обидва мали зв’язки з Україною. Наприклад, Масарик чимало часу проводив у Києві, адже саме тут із військовополонених чехів формувалася Чеська Легія, котра потім через усю Росію, Тихий океан, Америку й Атлантику діставалася до Європи, аби збройно підтримати становлення Чехословаччини. А в доробку Чапека є роман про Закарпаття — «Гордубал», що базується на історії реального вбивства на Мукачівщині.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>