Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Робота Еллі Дейвіс «Пункт спостереження №1». (Фото надане галереєю Brucie Collections.)
У столичній галереї Brucie Collections відкрилася виставка молодої британки Еллі Дейвіс. Як стверджують організатори експозиції, у Британії Дейвіс уже встигла завоювати відносну популярність, тому пишаються, що перший сольний виступ художниці за межами Туманного Альбіону відбувся саме в Україні. «Ми прагнули знайти автора, який нестандартно і по–новому фотографує природу. Шукали серед лауреатів міжнародних конкурсів (Дейвіс стала переможницею конкурсу PX3 Paris Photo Prize 2010 року в категорії «Пейзаж». — Ред.) і таким чином вийшли на Еллі», — пояснила «УМ» куратор виставки Леся Прокопенко.
Головний мотив експозиції — тихий нічний ліс, який нагадує запущений ботсад. Як розповіла «УМ» сама Дейвіс, вона намагається фотографувати більше ніж пейзаж: «Я спробувала відобразити тишу — тишу серед лісу. Я дуже люблю англійський ліс, у ньому є щось магічне і навіть міфологічне. Раніше я фотографувала ще і людей, а тепер повністю перейшла на створення фотопейзажів».
Її великі фотороботи створені без допомоги фотошопу. Види природи реалістичні, але водночас справляють враження несправжніх — здається, що це театральна декорація. Приміром, робота з серії «Пункт спостереження №10» — така собі сучасна пастораль: нічний ліс і молода пара під деревом, чиї погляди спрямовані у невідому далечінь. Чим більше придивляєшся до цих нібито простих і непримхливих сюжетів, тим більше кидається у вічі майстерно завуальована претензійність — як на фотополотні, де чоловік спостерігає чи то за купальницею, чи то за потопельницею, чи то за купальницею, яка прикидається потопельницею... А серія «Острови» нагадує майстерно сфотографовані й оброблені фрагменти картин знаменитих художників–пейзажистів (того ж Шишкіна).
За таких обставин, звісно, хочеться посперечатися з організаторами виставки, які переконують, що на фотополотнах Дейвіс природа перетворюється в об’єкт сучасного мистецтва — більшість фотографій демонструють звичний романтизм із розряду «десь ми вже це бачили». Проте, кажуть, про смаки не сперечаються. І ті, кому припало до вподоби, приміром, золоте дерево на тлі запущеного лісу, можуть купити таку роботу за цілком британською ціною: від 400 до 1 600 фунтів. Тоді вони поповнять лави колекціонерів із Франції, Швейцарії, США та Арабських Еміратів. Експозиція триватиме до 9 травня.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>