ЦИТАТИ ТИЖНЯ

Леонід Кучма,
Президент України в 1994—2005 рр.
— про стосунки України з Росією:

— Я Росію дуже люблю, але вона часто дивиться на Україну з позиції «я сказав — ти зробив». Я хочу, щоб Росія й Україна були стратегічними партнерами і розмовляли один з одним на «ви», щоб від цього отримували задоволення обидві сторони, а не одна.

(УНІАН)

Костянтин Косачов,
голова Комітету з міжнародних справ Держдуми РФ
— про мовну проблему в Україні:

— Так, існує проблема російської мови, ясно, що значна частина населення України продовжує нею користуватися, вважаючи своєю рідною. Але так само очевидно, що якщо дати цій мові такі ж повноваження й свободи, як українській, то від цього могла би постраждати вже українська мова, а це було б зовсім неправильно для долі державності, для суверенітету України. Тому ніхто й не чекає від Януковича ніяких подібних кроків.

(«Профіль»)

Андрій Шкіль,
нардеп від БЮТ
— про свої тюремні університети (після «справи 9 березня»):

— Що стосується випробування слідчим ізолятором... Політик, який не пройшов його, — поганий політик. Я не вірю, що генерал міг би уникнути солдатського виховання, так само і політик дуже часто не може обійтися без такої «просвіти» у різних її формах.

(«Обозрєватєль»)

Микола Азаров,
Прем’єр–міністр України
— про свої проблеми з українською мовою:

— Я даю ідеї свого виступу, мені цей виступ готують. Коли в мене є час, я сідаю з фахівцем, прочитую цей виступ, і тоді мені фахівці кажуть, що я говорю нормально. Іноді не встигаєш цього зробити і в результаті припускаєшся таких, безумовно, непрощенних помилок... Але я хочу на своє виправдання сказати: якщо я угроблю економіку України, напевно, мені більше мої співгромадяни скажуть негативних слів, ніж якщо я зроблю якісь лінгвістичні помилки.

(«Інтер»)

Степан Хмара,
правозахисник, колишній народний депутат
— про режим Януковича:

— Дуже хочеться, щоб ця дурнувата й обмежена влада хоча б трошки «причісувалася», ставала цивілізованішою, перестала бути такою брехливою та нахабною.

(«Форум»)