Пальців забракло

Парламент таки не наважився перейти на модернізовану систему «Рада–3». Вчора депутати провалили голосування за те, щоб на їхніх пультах запрацювала ще одна кнопка — сенсорна панель, яка «займає» руки й не дозволяє голосувати за сусіда. Позицію виявляли аж двічі, і в обох випадках не вистачило якогось дріб’язку: спершу чотирьох голосів, потім — п’яти. «Регіони» прогнозовано «зам’яли» питання. А депутати з опозиції проґавили свій шанс поставити більшість у жорсткіші рамки, бо блукали десь кулуарами.

На кожну кнопку — правовий акт

Ще у вівторок голова Регламентного комітету «регіонал» Володимир Макеєнко у коментарі «УМ» прогнозував, що очолюваний ним комітет підтримає постанову про особисте голосування депутатів. Проте в нардепів, які розглядали проект, виникли зауваження до документа, й комітет рекомендував завернути його на доопрацювання. Інакше кажучи — почав тягнути гуму.

«У своїх діях комітет керувався не політичною складовою, а регламентом, — зазначив у коментарі «УМ» член РК Валерій Камчатний (фракція «Реформи заради майбутнього»). — З політичної точки зору, це важливе рішення, і треба впроваджувати особисте голосування. Однак комітет звернув увагу на те, що в законодавстві відсутня низка нормативних актів, які дозволяють запровадити цю систему з точки зору Регламенту та правил гри. Нема положень про використання картки, кнопки і так далі». Окрім того, Камчатний звернув увагу на те, що сенсорну панель, розроблену в час спікерства Арсенія Яценюка, можна обманути. Попри все, пан Валерій був одним із тих депутатів, що голосували за модернізацію системи «Рада–3».

Секретар Регламентного комітету В’ячеслав Коваль (фракція «НУНС») вважає, що заяви про відсутність належної правової бази — лише привід ухилятися від особистого голосування. «Для того щоб запровадити цю систему, не треба ніякої постанови чи змін до Регламенту. Все це вигадки, спрямовані на те, щоб відмовитися від нової системи, — зазначив рухівець Коваль у коментарі «УМ». — Їхні аргументи необґрунтовані. Так, у 2002 році, коли впроваджувалася попередня електронна система «Рада–3» — без сенсорної панелі, Регламентний комітет розробив положення про систему. Тоді більшість у парламенті належала тим же силам, що й зараз, а Головою був Володимир Литвин, але обійшлися без цього положення, і цей проект виявився непотрібним. А зараз вони беруться за такі аргументи, щоб «прикрити» це питання».

«Я просто пропустив...»

Із першої спроби запуск модернізованої системи натисканням «старих» кнопок підтримали 222 депутати. Для того, щоб перескочити планку, залишалося зовсім трішки, тож спікер Литвин іще раз поставив питання на голосування. Друга спроба — 221 «за». Після цього ВР була змушена відступити й ухвалила рішення про доопрацювання проекту.

Одним із противників проекту виступила Партія регіонів. Посилаючись на негативний висновок профільного комітету, лише 10 «регіоналів» висловили готовність голосувати особисто (з другої спроби — 8).

Проте вирішальними були не «правлячі» голоси. А ставлення депутатів від опозиції, які під час важливого голосування, мабуть, ловили ґав у буфеті чи деінде... Фракції БЮТ і «НУНС» не додали загалом 30 голосів (не голосувало шестеро «тимошенківців» і семеро «нашоукраїнців»; сім БЮТівців і десять членів «НУНС» були відсутні).

«Я просто пропустив це важливе голосування, мене не було в залі, — зізнався в коментарі «УМ» один із «нашоукраїнців». — Якби я був біля пульта, то проголосував би». Народний депутат погодився розмовляти лише «без диктофона»: йому соромно зізнатися, що проґавив такий важливий момент.

«Коли я побачив на електронному табло, що постанову підтримують комуністи та «литвинівці», то зіп’явся на ноги й був готовий радіти, — розповідає «УМ» «нашоукраїнець» Андрій Парубій. — Але був сильно розчарований, коли побачив результат. Я вкрай негативно оцінюю це голосування. Позиція Партії регіонів була передбачуваною. Вони не хочуть втрачати голоси, інакше їхня більшість буде знівельована. Прикро, що в залі не було низки депутатів від опозиції, які могли забезпечити ухвалення цього рішення».

В’ячеслав Коваль зізнається, що задля імплементації проекту про чесне голосування був готовий проголосувати й за себе, і за інших депутатів. «Я дивуюся колегам: вони завжди підтримували це питання, а тут не було ні карток, ні депутатів... Я голосував за себе. Але, знаєте, щоб із цим питанням назавжди покінчити, я міг би проголосувати й за двох».

ХИТРОЩІ

Уроки депутатської фізики: як можна обійти нову систему

Народний депутат Валерій Камчатний розповів «УМ», що новації, пропоновані до системи «Рада», не гарантують захисту від маніпуляцій. «Нема жодної системи, якої не можна було б надурити, — розповідає нардеп. — Я демонстрував своїм колегам, що кнопку можна активувати за допомогою металевого провідника, яким був мій ключ. Я притиснув його до панелі, через ключ пішов контакт від мене, ємність (йдеться про фізичний термін, який означає здатність тіла накопичувати електричний заряд. — Авт.) «підключилася», і кнопка активувалася. Принцип сенсорної кнопки полягає в тому, що там мусить бути не точковий контакт, а поверхневий. Саме тому палець, коли лягає на значну частину кнопки, вступає в електричний контакт, і таким чином надає свою ємність. Щоб проголосувати за кількох депутатів, можна зробити так: береться металева фольга, її фіксують на сенсорній панелі, на другій, третій... усі провідники з’єднуються в один, і потім людина, тримаючи ці провідники, передає контакт на три кнопки, і може тричі проголосувати. Може, я розповідаю дитячі, фантастичні речі, але це можливо. Ця система справді потребує доопрацювання».

А ТИМ ЧАСОМ...

Учора Верховна Рада затвердила власний кошторис на 2011 рік. Він становить 980 млн. грн. «За» проголосувало 249 депутатів. «Там є невеличке збільшення (порівняно з минулим роком) — приблизно 70 мільйонів, але це відповідно до індексу інфляції», — розповів журналістам голова Регламентного комітету Володимир Макеєнко.

Зокрема, на здійснення законотворчої діяльності передбачено 504 млн. 170 тис. грн., на обслуговування діяльності Верховної Ради — 125 млн. 973 тис., на візити депутатів за кордон — 9 млн. 524 тис. Управління адмінбудинками отримало 75 млн. 235 тис., їдальня — 1 млн., санаторно–курортний комплекс — 37 млн. 695 тис. грн.

Крім того, в додатку до кошторису визначаються норми витрат на одного депутата на 2011 рік. Так, безоплатний проїзд депутата коштує 26 тис. 800 грн., канцелярське приладдя — 708 грн., міські і міжміські телефонні розмови (з розрахунку на 10 місяців) — 4 тис. 890 грн., виступи в пресі — 5 тис. грн. Сума коштів на утримання помічників–консультантів, незалежно від кількості, становить 216 тисяч, інформує «Українська правда».

* * *

Верховна Рада відклала розгляд пенсійної реформи. «У нас є багато питань, які необхідно доопрацювати... Я не виключаю, що цей законопроект може розглядатися на початку квітня», — заявив голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.

* * *

Колишні БЮТівці Микола Баграєв та Віктор Павленко ввійшли до фракції Партії регіонів.