Капусник iз присмаком рімейку

Представляючи фільм, команда телевізійників (виробництво — студія «Квартал 95», фінансування — канал «Інтер») відразу попереджає, що їхня робота — це не рімейк класичного фільму, а сучасна інтерпретація п’єси Еміля Брагінського та Ельдара Рязанова «Співробітники» («Сослуживцы»). Саме з цією установкою варто йти в кінотеатр, якщо ви вирішили подивитися, що ж собою представляє оновлена версія «Службового роману», — інакше існує небезпека зіпсувати культпохід.

Як пояснюють автори фільму, ідея «Службового роману» полягає в тому, щоб показати, як розвиваються інтимні стосунки на робочому місці в теперішній час. Співавтор сценарію (загалом їх п’ятеро, включаючи режисера Саріка Андресяна й актора Володимира Зеленського) Микола Ковбас каже: «У ХХІ столітті все відбувається швидше. Гумор став дещо іншим, а поведінка — вільніша». Відповідно до цього, Людмила Калугіна — 30–річна приваблива, проте самотня бізнес–леді (Світлана Ходченкова), Анатолій Новосельцев — відчайдушний, але надто сором’язливий татусь двох метких дочок (Володимир Зеленський), Юрій Самохвалов — самотній метросексуал (Марат Башаров), Ольга Рижова — це просто «няня Віка» (Анастасія Заворотнюк), секретарка Калугіної — манірний молодик, якого можна запідозрити у нетрадиційній сексуальній орієнтації (Павло Воля). Протягом перегляду ми також натикаємося на ще одну ознаку модерного суспільства — це популярна для російських комерційних стрічок наявність продакт плейсменту (таксі, алкогольні напої, готель etc). Те, що життя пришвидшується, помітно й за хронологією фільму: дві серії оригіналу довелося увіпхати в одну, що не могло не позначитися на якості картини — місцями маємо дуже сумбурний і нелогічний виклад, можливо, тому дотепні ситуації й фрази справляють враження прохідних. Крім того, у свідомості надто глибоко засіло кліше геніального оригіналу.

Очевидно, цього не могла позбавитися й Світлана Ходченкова, яка навіть у жестах передавала гру Аліси Фрейндліх. Хоча образу її героїні це не шкодило, й у тандемі з Володимиром Зеленським російська актриса виглядала знову органічно (згадаємо їхню роботу у дилогії «Кохання у великому місті»). Найбільша ж і чи не єдина удача фільму — Павло Воля в образі секретаря Калугіної Вадіка. Актор взяв найкращі риси від Вєрочки — нахабність i претензійність на стиль — та доповнив їх власною історією героя. Його Вадік — яскравий вільний художник, змушений тимчасово нидіти в офісі. Коли ж усіх персонажів зібрати докупи, виходить такий добротний капусник: зустрілися колеги й друзі та й вирішили трохи побешкетувати...

І все ж, якими б не були відгуки про фільм, його продюсери отримають хорошу фінансову віддачу: хто ж не захоче подивитися, у що перетворили «Службовий роман»? Певні дивіденди сподіваються також отримати від іноземного прокату. «Службовий роман»–оригінал, при всій повазі до нього, ніхто не розумітиме ні в Німеччині, ні в Америці, тому що це кіно абсолютно радянське. А це — міжнародне, його розумітимуть і в Мозамбіку», — артикулює думки продюсерів Сарік Андресян.