Mи знаємо, що повстанці УПА, яких «більшість» не визнає героями України, боролися і проти нацистів, і проти більшовиків. На відміну від червоних комісарів повстанці не організовували колективізацію і тотальний грабунок усіх харчів в українських селян, не відправляли ешелони хліба до Третього рейху, коли мільйони українців пухли з голоду. УПА з часу свого створення заплатила життям тисяч своїх кращих синів і дочок, щоб не допустити колективізації і запланованого у Західній Україні голодомору-46.
Одним з провідників Української повстанської армії був Олекса Шум (Вовчак), який командував багатьма серйозними військовими операціями. Олекса Шум народився 14 травня 1919 року в селі Шайно (тепер Журавлине) на Волині. Юнаком вступив до Організації українських націоналістів, готував молодь до збройної боротьби проти окупантів. За дорученням проводу ОУН на початку березня 1943 року організував перехід до УПА всієї української міліції Ковеля. При відході з міста під керівництвом Олекси Шума повстанці звільнили в'язнів з тюрми і невільників із табору полонених. Усі, хто пішов за ним 28 березня 1943 року, склали першу на Ковельщині сотню УПА «Стохід». Здібного військовика восени 1943 року призначили заступником командира Північно-Західної військової округи Турів Рудого (Юрія Стельмащука). Територія цієї округи охоплювала сьогоднішню Волинську область і споконвічні українські терени — тепер Брестську, Кобринську та Пінську області Білорусі.
Однією з найвидатніших військових операцій Вовчака став замах на німецького генерала Віктора Лютце, того самого, котрого після партійної «чистки» у червні 1934 року Гітлер призначив керувати 400-тисячною «партійною армією» СА. Шеф нацистських штурмових загонів Лютце особисто клявся фюрерові, що виїде на Волинь і швидко покінчить з українським рухом опору. Цікаво, що газети на території рейху, що вийшли з траурним повідомленням про смерть генерала, приховали дійсну її причину. Так, «Берлінер Ілюстрайте Цайтунг» повідомила, що генерал Лютце начебто загинув у автомобільній катастрофі на східному фронті...
Сам Вовчак полiг смертю хоробрих у березні 1944 року, коли відділи УПА отримали завдання перейти лінію фронту і діяти в запіллі Червоної армії. Бойові побратими поховали свого командира в селі Жашковичі Іваничівського району тихо, вночі, без військових почестей, бо навколо було багато німецьких військ. Панахиду відправив отець Михайло Мисечко. Довгі десятиліття за могилою доглядали патріоти, завдяки яким Україна знає, де похований легендарний Вовчак.
Сергій КРИЧИЛЬСЬКИЙ.