Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Те, що зробила Руслана для України позаминулої неділі, вже досить довгий час робить і письменник Андрій Курков. Тільки він пише російською мовою і проводить презентації своїх перекладних книжок в Іспанії, США, Франції, Німеччині, Голландії, Китаї без патріотичних екзальтацій, тому в Києві до Куркова ставляться... спокійно, ніби кожний другий український письменник має свої книжки в американських списках бестселерів. Найбільшу популярність у світі Андрію приніс роман «Пікнік на льоду» — про пінгвіна Мішу, він став локомотивом, за яким паровозиком проїхали на світовий книжковий ринок інші романи українського літератора. Кілька років тому німецькі кінематографісти пропонували екранізувати «Пікнік», але вони хотіли зробити з нього love-story, а автор відмовився. І ось тиждень тому в Цюріху була підписана остаточна угода, над якою близько року билися англійські юристи, котрі захищають інтереси британської студії «Апокаліпсис фільм» (копродюсер фільму «Гаррі Поттер і філософський камінь»), і швейцарські, що представляють інтереси Андрія Куркова, про початок виробництва кінофільму за романом «Пікнік на льоду».
Це далеко не дебют Куркова в кіно, фільм «Приятель небіжчика» за однойменним романом, який зняв В'ячеслав Криштофович, мав непоганий успіх і навіть номінувався на приз Європейської кіноакадемії за кращий сценарій. Андрій написав сценарії до фільмів «Яма», «Вихід», «Єлисейські Поля», «Ляпка», «Приятель небіжчика», він є членом Європейської кіноакадемії і постійним членом журі премії Європейської кіноакадемії «Фелікс». «Сценарій «Пікніка на льоду» писатиме англієць Річард Кертіс («Чотири весілля й одні похорони», «Ноттінг-хілл»), я лише виступатиму консультантом», — розповів «УМ» Андрій Курков на виставці «Книжковий сад». За словами Андрія, на підготовчий період і розробку бюджету знімальній групі дається 15 місяців.
У списку країн, де, ймовірно, проходитимуть зйомки, є й Україна, але Андрій Курков каже, що не збирається лобіювати вітчизну, оскільки не може гарантувати, що все тут пройде добре — і організаційні моменти, і порозуміння з владою, тож найреальнішим кандидатом на роль знімального майданчика наразі виглядає Болгарія. Спокійна країна із прогнозованою, стабільною владою. Іще письменник трохи ображений на українське Міністерство культури, яке замовило йому сценарій, він рік над ним пропрацював, і мало того, що йому не заплатили гонорар, так ще й фінансування картини Галини Кувівчак-Сахно, яка мала знімати за сценарієм Куркова, передали іншому кінорежисеру, похилого віку. Не найсприятливіше тло для патріотичних настроїв. У руках англійських кінематографістів історія про пінгвіна Мішу виглядає якось надійніше, а побачити картину можна буде не раніше 2006 року. Маємо час і натхнення.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>